МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор закладу вищої освіти

з науково-педагогічної роботи

доцент ______________ В.М.Ходоровський

“____”______________________2024 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ПАТОМОРФОЛОГІЇ

на 2024– 2025 навчальний рік

Факультет – медичний

галузь знань - 22 “Охорона здоров'я”

Спеціальність – 222 “медицина”  

Освітній ступінь - магістр

Кафедра – патологічної анатомії

Курс навчання  - 3

Форма навчання - денна

Кафедра - патологічної анатомії

Курс – IIІ

Семестри – V, VI

Кількість модулів – 2

Лекції – 40 год

Практичні заняття – 70  год

Самостійна робота – 100  год

Заключний контроль – VI семестр

Всього годин – 210 год

Кількість кредитів ECTS – 7

Робоча навчальна програма складена на основі програми з патоморфології для студентів вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2022)

Схвалено на засіданні кафедри патологічної анатомії 

 “____”__________2024 року (протокол № ____)

Завідувач кафедри патологічної анатомії 

д.мед.н., професор            _________________              (Давиденко І.С.)

                                                                     (підпис)

Схвалено предметною методичною комісією медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю Буковинського державного медичного університету

 “____”_________2024 року (протокол№ ______)

Голова предметно-методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю,

д.мед.н., професор                                                   ____________________ (Кривецький В.В.)

                                                                                                (підпис)     

Чернівці 2024

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Робочу навчальну програму з дисципліни “Патоморфологія” для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складено для спеціальності 222 “Медицина”, бо вивчення патоморфології здійснюється впродовж V - VI семестрів 3-го року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з патоморфології.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців.

- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактича справа”;

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

o - інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.

Патоморфологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, біонеорганічної, фізико-колоїдної та біоорганічної хімії, анатомії людини, гістології, цитології та ембріології, мікробіології, вірусології та імунології та інтегрується з цими дисциплінами; вивчення дисципліни ґрунтується також на сучасних даних морфологічного дослідження (електронна мікроскопія, імуногістохімія, авторадіографія, гістохімія і цитохімія);

б) закладає розуміння основи патології клітини та загальпатологічних процесів, сукупність яких обумовлює морфологічні прояви тих чи інших захворювань;

в) закладає основи знання морфології хвороб на різних етапах їх розвитку (морфогенез), структурних основ одужання, ускладнень та наслідків хвороб;

г) вивчає варіанти патоморфозу захворювань, що виникають у зв'язку з умовами життя людини, що змінюються, та внаслідок різноманітних лікувальних заходів (патологія терапії);

д) закладає основи знання про організацію патологоанатомічної служби та її призначення.

Зіставлення морфологічних і клінічних проявів хвороб на всіх етапах їх розвитку дозволяє студентам отримати навички клініко-анатомічного аналізу, синтетичного узагальнення діагностичних ознак хвороб і вірного їх тлумачення в причинно-наслідкових співвідношеннях.

Організація навчального процесу: Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Дисципліна структурована на 2 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів:

Модуль 1. Загальні патологічні процеси.

Змістові модулі:

1. Введення. Морфологія ушкодження і загибель клітин та тканин. 

2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

3. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

4. Пухлини.

Модуль 2. Спеціальна патоморфологія. 

Змістові модулі:

5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби сечо-статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

8. Хвороби вагітності  та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Патоморфологія гіпо- та авітамінозів. Хвороби, що викликані діяльністю людини та впливом зовнішнього середовища.

9. Патоморфологія інфекційних захворювань.

Кредитно – трасферна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом  навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів патоморфології.

Практичні заняття передбачають:

1) дослідження студентами макроскопічних змін уражених ізольованих органів та систем при загальних або спеціальних патологічних процесах;

2) дослідження студентами мікроскопічних змін уражених клітин, тканин та органів при загальних або спеціальних патологічних процесах;

3)  вирішення ситуаційних задач (оцінка морфологічних змін при різноманітних патологічних процесах), що мають клініко-анатомічне спрямування.

Студентам рекомендується вести протоколи практичних занять, в яких вони описують макроскопічні та мікроскопічні зміни органів, тканин і клітин при тих чи інших патологічних процесах та замальовують окремі мікропрепарати.

Кафедри патоморфології мають право вносити зміни до навчальної програми у межах 15% залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести; розв’язування ситуаційних задач; структуровані письмові роботи; структурований за процедурою контроль практичних навичок та умінь (оцінка знань та вмінь аналізувати та трактувати макро- та мікроскопічні зміни клітин, тканин, органів та систем при тих чи інших патологічних процесах).

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модулю.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.  

1. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (патоморфології)

Мета вивчення патоморфології - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря та ОКХ за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (професійно-орієнтована фундаментальна підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей  до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Мета вивчення патоморфології – забезпечити студента головними знаннями з морфологічних основ загально-патологічних процесів і хвороб людини та практичними навиками з опису та діагностики головних патологічних процесів та нозологічних одиниць, чим підготувати його для засвоєння навчального матеріалу з усіх клінічних дисциплін на подальших етапах підготовки лікаря.

 Кінцеві цілі дисципліни:

· Аналізувати структурно-функціональні взаємозв'язки і послідовність стадій загальнопатологічних процесів.

· Інтерпретувати патологію клітини та обгрунтовувати клініко-морфологічні характеристики загальнопатологічних процесів, що обумовлюють прояви хвороб.

· Трактувати етіологію, патогенез та морфологічні зміни на різних етапах розвитку хвороби, структурні основи видужання, ускладнень та наслідків хвороб.

Студент повинен знати: морфологічні основи головних загально-патологічних процесів і хвороб людини;

Студент повинен вміти: описувати та діагностувати (розпізнавати) головні патологічні процеси та нозологічнв одиниці;

Студент повинен оволодіти: навичками опису та діагностики головних патологічних процесів та нозологічних одиниць.

2. МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ (Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення ПАТОМОРФОЛОГІЇ)

Вивчення предмету грунтується на засвоєнні:

· курсу медичної біології, яка забезпечує знання закономірностей проявів життєдіяльності організму людини на різних рівнях організації живого, дії загальнобіологічних законів і особливостей онтогенезу людини, будови структурних компонентів клітини.

· курсу біофізики, яка забезпечує розуміння загальних фізичних і біофізичних закономірностей, що протікають в організмі людини в процесі її життєдіяльності, знання фізичних основ і біофізичних механізмів дії зовнішніх факторів на організм людини, вміння трактувати деякі кількісні оцінки параметрів, що характеризують функціональний стан організму людини в нормі, знання будови та принципів роботи мікроскопічної техніки.

· курсу біохімії, яка забезпечує основи знань з ключових біохімічних процесів у клітині та позаклітинному середовищу, дає підготовку для засвоєння теми з патології клітини.

· курсу анатомії людини, яка забезпечує знання студентами будови тіла людини, вміння визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем органів, трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку, варіанти мінливості органів, вади розвитку, інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини, що дасть можливість правильно виставляти локалізаційний діагноз;

· курсів гістології, цитології та ембріології, які, дозволяють студентам орієнтуватися у мікроскопічних структурах органів, тканин, клітин, що дасть можливість правильно виставляти гістопатологічний та цитологічний локалізаційний діагноз, дає основи знань з ембріології, що дозволяє правильно розуміти вади та аномалії розвитку, морфогенез окремих пухлин;

· курсу фізіології людини, який забезпечує знаннями з нормального функціонування органів, систем та організму людини у цілому;

· курсу патофізіології, який як і патоморфологія є підрозділом патології, але акцентує увагу на функціональних порушеннях при хворобливих станах;

· курсів мікробіології, вірусології та імунології, які забезпечують знаннями про властивості збудників основних інфекційних хвороб людини, закладають основи для засвоєння матеріалу з імунопатології.

3. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ «ПАТОМОРФОЛОГІЯ» та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали)

 Опис структурованого навчального плану з дисципліни “Патоморфологія”

для студентів медичних факультетів за спеціальністю «Лікувальна справа»

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

семестр

Всього

годин/

кредити

Аудиторних

СРС

Вид контролю

Лекцій

Практичних занять

210 /  7, 0

40

70

100

Модуль 1:

Змістових модулів 4

1

2

3

4

Підсумковий контроль

90 год. / 3,0 кредити  ЕСТS

16

4

4

4

4

-

38

8

8

6

12

4

36

7

7

5

11

6

3-й

V

Підсумковий

контроль

Тестові завдання

Контрольні питання

Практичні навички

Модуль 2:

Змістових модулів 5

5

6

7

8

9

Підсумковий контроль

120 год. /4,0

кредити ЕСТS

24

6

6

4

2

6

-

52

12

10

6

6

12

6

44

9

7

6

4

10

8

3-й

VІ

Підсумковий

контроль

Тестові завдання

Контрольні питання

Практичні навички

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 62%, СРС – 38%

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, що дає право бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.

Модуль 1 – 75

Модуль 2 – 80

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Номер модуля, кількість навчальних годин/ кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів за їх номерами

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів

за практичні заняття

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

«5»

«4»

«3»

«2»

Модуль 1

90 год. / 3,0 кредити  ЕСТS

4

(№№ 1-4)

19

8

7

5

0

-

75

Модуль 2

120 год. /4,0

кредити ЕСТS

5

(№№5-9)

26

6

5

4

0

-

80

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

№ за порядком

Модуль 1

(поточна навчальна діяльність)

Кількість балів

Змістовий модуль 1

24

Тема 1 (розтин)

зараховано

1.

Тема 2

8

2.

Тема 4

8

3.

Тема 5

8

Змістовий модуль 2

32

4.

Тема 7

8

5.

Тема 8

8

6.

Тема 9

8

7.

Тема 10

8

Змістовий модуль 3

24

8.

Тема 11

8

9.

Тема 12

8

10.

Тема 13

8

Змістовий модуль 4

40

11.

Тема 14

8

12.

Тема 15

8

13.

Тема 16

8

14.

Тема 17

8

15.

Тема 18

8

Тема 20 (розтин)

зараховано

Разом змістові модулі

120

Підсумковий контроль засвоєння модуля 1:

80

РАЗОМ сума балів

200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 8 балів, “4” – 7 балів,  “3” – 5 балів “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 75 балів (15 х 5).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

Теми, де передбачений розтин, не оцінюються, а тільки зараховуються. Зарахування означає присутність студента на розтині (перегляді відеофільму)  та участь у розборі результатів розтину. У разі пропуску практичного заняття з розтином, відпрацювання виконується шляхом відвідування розтину у суботній день та оформлення протоколу розтину (згідно до встановленої на кафедрі форми).

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

№ за порядком

Модуль 2

(поточне навчальна діяльність)

Кількість балів

Змістовий модуль 5

36

1.

Тема 21

6

2.

Тема 22

6

3.

Тема 23

6

4.

Тема 24

6

5.

Тема 25

6

6.

Тема 26

6

Змістовий модуль 6

24

7.

Тема 28

6

8.

Тема 30

6

9.

Тема 31

6

10.

Тема 32

6

Тема 33 (розтин)

зараховано

Змістовий модуль 7

18

11.

Тема 34

6

12.

Тема 35

6

13.

Тема 36

6

Змістовий модуль 8

12

14.

Тема 39

6

15.

Тема 40

6

Тема 41 (розтин)

зараховано

Змістовий модуль 9

30

16.

Тема 42

6

17.

Тема 43

6

18.

Тема 44

6

19.

Тема 45

6

20.

Тема 46

6

Тема 48 (розтин)

зараховано

Змістові модулі

120

Підсумковий контроль засвоєння модуля 3:

80

РАЗОМ  сума балів

200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 6 балів, “4” – 5 балів, “3” – 4 бали, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконання умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 80 балів (20х4).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він  набрав не менше 50 балів з 80 балів.

Теми, де передбачений розтин, не оцінюються, а тільки зараховуються. Зарахування означає присутність студента на розтині (перегляді відеофільму) та участь у розборі результатів розтину. У разі пропуску практичного заняття з розтином, відпрацювання виконується шляхом відвідування розтину у суботній день та оформлення протоколу розтину (згідно до встановленої на кафедрі форми).

4. Опис кожного модуля дисципліни:

4.1. Конкретні цілі вивчення модуля (змістовних модулів).

Модуль 1. Загальні патологічні процеси.

q Змістовий модуль 1. Введення. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

Конкретні цілі:

Ø Визначати місце патоморфології як науки, галузі практичної медицини і учбового предмету. Засвоїти  методи дослідження патоморфологіїї.

Ø Аналізувати етапи становлення патоморфології та внесок вітчизняних вчених в розвиток світової патоморфології. 

Ø Інтерпретувати морфологію стереотипних та специфічних ушкодженнь  клітинних органел та пояснювати клітинно-матриксні взаємодії.

Ø Пояснювати клітинні та позаклітинні механізми трофіки та причини їх порушень. Пояснювати морфологію оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин.

Ø Інтерпретувати морфологію внутрішньоклітинного, позаклітинного накопичення білків, вуглеводів, ліпідів та накопичення ендогенних і екзогенних пігментів та їх наслідки.

Ø Інтерпретувати морфологію порушень мінерального обміну, його наслідки.

Ø Інтерпретувати морфологію, клініко-морфологічні форми та наслідки некрозу.

Ø Пояснювати основи танатології,  інтерпретувати  смерть та її ознаки.

Тема 1. Предмет і задачі патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Основні етапи розвитку патоморфології.

Патоморфологія - наука, що вивчає структурні (матеріальні) основи хвороб для осмислювання фундаментальних основ медичної науки та поглибленого вивчення клініки захворювань з наступним використанням одержаних знань в практичній роботі лікаря.

Завдання патоморфології: вивчення патології клітини; загальпатологічних процесів; аналіз та висновки щодо морфогенезу і морфології хвороб, структурних основ одужання, ускладнень та наслідків.

 Патоморфологія як фундаментальна та клінічна галузь медицини. Принцип єдності структури та функції.

Зіставлення морфологічних і клінічних проявів хвороб на всіх етапах їх розвитку.

Методи патоморфологічних досліджень: автопсія, біопсія, дослідження операційного матеріалу, експериментальне моделювання.

Характеристика розвитку патоморфології. Внесок робіт Д.Морганьї, К.Рокитанського, Р.Вирхова в розвиток світової патоморфології.

Українська патоморфологічна школа. Роль Е.Х.Егіді та Д.С. Самойловича в започаткуванні патологічної анатомії в Україні.

Роль  робіт Д.Ф.Лямбля, В.П.Крилова, М.Ф.Мельникова-Розвєдєнкова, Г.Є.Земана, А.І.Струкова, Г.Л.Дермана (Харківскька медична школа),  М.І.Козлова, Ю.І.Мацона, Г.М.Мінха, В.К.Високовича, В.М.Константиновича, П.О.Кучеренка, Є.І.Чайки, О.В.Кисельової (Київська медична школа), А.Обжута, З. Дмоховського, В. Новицького, З.Альберта,  М.В.Войно-Ясенецького, Є.Г.Пальчевського (Львівська медична школа), Г.М.Мінха, М.О.Строганова, Ч.І.Хенцинського, Д.П.Кишенського, М.М.Тизенгаузена, Д.М.Хаютіна, Н.М.Коврижко (Одеська медична школа) в розвитку Української патоморфологічної школи.

Роль робіт О.І.Полуніна, М.М.Нікіфорова, М.О.Скворцова, О.І.Абрикосова, С.С.Вайля, І.В.Давидовського, М.М. Анічкова, М.Ф.Глазунова, В.Г.Гаршина в становленні російської патоморфології.

Тема 2. Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

Патологія клітини як  інтегративне  поняття.  Патологія клітинного ядра. Патологія мітозу, хромосомні аберації та хромосомні хвороби. Стереотипні ушкодження ультраструктур у відповідь на різноманітні впливи. Патологічні зміни клітинних мембран та зміни клітин при ушкоджені плазмолеми. Патологічні зміни ендоплазматичної сітки. Патологічні зміни комплексу Гольджи. Патологічні зміни мітохондрій. Патологічні зміни лізосом. Патологічні зміни пероксисом. Патологічні зміни цитоскелету (мікрофіламентів, мікротрубочок). Рух клітин і його роль у патології. Специфічні зміни ультраструктур: “хвороби” рецепторів, лізосмні, мітохондріальні, пероксисомні “хвороби”.

Тема 3. Порушення обміну речовин і їх метаболізму. Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

Порушення обміну заліза і  метаболізму гемоглобіногенних пігментів. Класифікація гемоглобіногенних пігментів. Токсичні форми феритину: причини і наслідки їх утворення.

Порушення утворення меланіну. Морфологічна характеристика гіпопігментації (лейкодерма, вітиліго, альбінізм) і гіперпігментації (загальна меланодермія, місцевий меланоз, пігментний невус).

Порушення обміну нуклеопротеїдів. Подагра і подагричний артрит: морфологічна характеристика змін суглобів, ускладнення, наслідки. Подагрична нефропатія: морфологічна характеристика.

Порушення обміну мінералів та мікроелементів.

Утворення каменів: локалізація,  види каменів, наслідки і ускладнення каменеутворення.

Тема 4. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

Некроз клітини: визначення, терміни і фази розвитку, морфологічна характеристика коагуляційного некрозу і лізису клітин, їх наслідки.

Патогенно індукований апоптоз: визначення, молекулярні механізми, термін розвитку, мікроскопічні прояви, наслідки.

Імунне знищення клітин: морфологічні прояви. Фагоцитоз: визначення, основні клітини-фагоцити, мікроскопічні прояви фагоцитозу.

Патологічна анатомія органної недостатності.

Постішемічно-реперфузійні пошкодження органів: визначення, особливості морфогенезу, морфологічна характеристика, наслідки.  

Основи танатології – вчення про смерь, її причини, механізми та ознаки.

Народження і смерть людини. Смерть організму з біологічних, соціальних і медичних позицій: уявлення про природну, насильницьку смерть і смерть від хвороб (передчасну і раптову). Визначення внутрішньоутробної смерті.

Танатогенез. Структурні механізми припинення діяльності життєво-важливих органів при природному перебігу хвороби. Найближчі наслідки припинення роботи серця, легень, головного мозку, нирок і печінки.

Біологічна смерть: визначення, безпосередні причини і терміни розвитку при природному перебігу хвороби і при раптовій смерті людини. Ранні і пізні ознаки біологічної смерті і смерті реанімованого хворого. Морфологічна характеристика трупних змін.

Тема 5. Морфологія оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

Внутрішньоклітинні накопичення: визначення, механізми розвитку. Різновиди: накопичення нормальних продуктів клітинного метаболізму, патологічних  продуктів (екзогенних чи ендогенних).

Позаклітинні накопичення. Гіалінові зміни. Внутрішньоклітинний і позаклітинний гіалин: морфогенез, морфологічна характеристика. Гіалінові зміни при різних патологічних станах.  

q Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

Конкретні цілі:

Ø Пояснювати морфологічні прояви порушень іонно-осмотичного і водного балансу.

Ø  Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів кровообігу: артеріального та венозного повнокрів'я, ішемії,  кровотечі, стазу, плазморагії, шоку, емболії.

Ø  Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів лімфообігу.

Ø Аналізувати морфологічні прояви та наслідки геморагічних синдромів.

Ø  Аналізувати морфологічні прояви  та наслідки тромбозу.

Ø  Аналізувати морфологічні прояви та наслідки синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

Ø  Аналізувати морфологічну характеристику різновидів ексудативного запалення.

Ø Аналізувати морфологічні особливості та наслідки проліферативного запалення.

Тема 6. Порушення іонно-осмотичного і водного балансу.

Порушення іонно-осмотичного і водного балансу. Гіпер- і гіпокаліємія: роль в танатогенезі. Порушення балансу води, гіпо- і гіпернатріємія: роль в танатогенезі міжклітинної і клітинної дегідратації. Трансудат, водянка порожнин, набряки внутрішніх органів (легені, головний мозок): морфогенез, морфологічна характеристика.

§ 

§ Тема 7. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу.

Повнокрів'я (гіперемія). Види, морфологія.

Ішемія: визначення, морфологічна характеристика.

Кровотеча, крововилив: види, клініко-морфологічна характеристика.  

Стаз: морфологічна характеристика, наслідки.

Плазморагія: морфологічна характеристика, наслідки.

Морфологічні проявлення порушень лімфообігу.

Шок: патологоанатомічні прояви.

Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.

Тема 8. Порушення гемостазу. Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

Тромбоз, тромбофлебіт і флеботромбоз – клініко-морфологічна характеристика,  значення і наслідки тромбозу.

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Морфологічна характеристика, ускладнення (тромбо-емболічний синдром), наслідки.

Емболія: види, морфологічна характеристика.

Тема 9. Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

Загальне вчення про запалення. Кінетика запальної реакції. Фагоцитоз (стадії), завершений і незавершений фагоцитоз. Ексудативне запалення: серозне, фібринозне (крупозне, дифтиритичне), гнійне (флегмона, абсцес, емпієма), катаральне, геморагічне, змішане. Морфологічна характеристика.

Тема 10. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

Продуктивне запалення. Клітинні кооперації  (макрофаги, лімфоцити, плазматичні клітини, еозинофіли, фібробласти та ін.). Морфологічні особливості, наслідки.

Гранульоматозне запалення: морфологічна характеристика і методи діагностики, наслідки. Клітинна кінетика гранулеми. Специфічні та неспецифічні гранульоми. Гранульоматозні захворювання.

q Змістовий модуль 3. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

Конкретні цілі:

Ø Аналізувати морфологічні зміни тимуса при його вродженій та набутій патології.

Ø Інтерпретувати морфологічні зміни при реакціях гіперчутливості.

Ø Пояснювати морфологічні прояви автоімунних хвороб.

Ø Пояснювати  морфологічні прояви первинної і вторинної імунної недостатності.

Ø Визначати  структурні основи фізіологічної адаптації і компенсації.

Ø Пояснювати морфогенез, види та морфологічну характеристику регенераторного процесу.

Тема 11. Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

Зміни тимуса при порушеннях імуногенезу. Вікова інволюція та акцидентальна трансформація. Уроджені захворювання тимуса: гіпоплазія, дисплазія, тимомегалія.

Імунна відповідь організму на дію антигена. Імунологічна толерантність.

Основи імунної відповіді. Гуморальний імунітет. Клітинний імунітет. Імунологічна гіперчутливість: морфологічна характеристика реагінової негайної гіперчутливості;   антитіло-опосередкованої гіперчутливості; імунокомплексної гіперчутливості;  уповільненої гіперчутливості.

Тема 12. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

Автоімунні хвороби: клініко-морфологічна характеристика.

Амілоїдоз: класифікація, морфологічна характеристика.

Імунологічна недостатність: загальна клініко-морфологічна характеристика первинної і вторинної імунної недостатності. Синдроми імунного дефіциту.

Тема 13. Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

Види адаптаційних та компенсаційних змін: гіпертрофія, гіперплазія, атрофія, метаплазія – визначення, види,  морфологічна характеристика.

Регенерація: визначення, види і біологічне значення, зв'язок із запаленням. Морфогенез регенераторного процесу.  

Регенерація окремих видів тканин та органів. Регенерація сполучної тканини. Грануляційна тканина: морфологічна характеристика ії стадій. Види загоювання ран.

Дисрегенерація: морфологічна характеристика гіперрегенерації і гіпорегенерації ушкоджених тканин. 

q Змістовий модуль 4. Пухлини.

Конкретні цілі:

Ø Інтерпретувати сучасні поняття канцерогенезу злоякісних і  доброякісних пухлин. 

Ø Трактувати передпухлинні  стани і зміни, їхню сутність, морфологію. 

Ø Трактувати загальні морфологічні особливості злоякісних та доброякісних пухлин.

Ø Трактувати морфогенез та гістогенез пухлин.

Ø Пояснювати механізми  та шляхи метастазування.

Ø Пояснювати найважливіші клініко-морфологічні прояви пухлинного росту.

Ø Аналізувати морфологічну характеристику доброякісних та злоякісних пухлин із тканин, що походять з мезенхими.

Ø Аналізувати морфологічні  особливості пухлин з нервової тканини.

Ø  Трактувати значення передпухлинних змін при пухлинах з меланінутворюючої тканини, морфологічні особливості невусів та меланоми.

Ø  Пояснювати особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими.

Ø Інтерпретувати сучасну класифікацію пухлин дитячого віку.

Ø Пояснювати морфологічні особливості дизонтогенетичних пухлин.

Ø  Визначати  морфологічні особливості тератом та тератобластом.

Ø Визначати морфологічні особливості пухлин з камбіальних ембріональних тканин та пухлин дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

Тема 14. Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

Фактори ризику пухлинного росту. Вплив географічних зон, факторів навколишнього середовища. Вплив старіння людини. Спадковість: спадкоємні пухлинні синдроми, сімейні форми неоплазії, синдроми порушеної репарації ДНК. Фактори ризику пухлинного росту. Передпухлинні (передракові) стани і зміни, їхня сутність, морфологія. 

Біологія пухлинного росту. Морфогенез пухлин. Пухлинний ангіогенез. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Гістогенез (цитогенез) і диференціювання пухлин. Основні властивості пухлини. Особливості будівлі, паренхіма і строма пухлини. Види росту пухлини: експансивний, інфільтруючий і аппозиційний; екзофітний і ендофітний.

Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Характеристика пухлинного процесу. Місцевий вплив пухлини. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.

Порушення гомеостазу організму. Вторинні зміни в пухлині.  Ракова кахексія, паранеопластичні синдроми.

Роль біопсійної діагностики в онкології.

Стадії канцерогенезу. Канцерогенні агенти і їхня взаємодія з клітинами. Найважливіші групи хімічних канцерогенів. Радіаційний канцерогенез. Вірусний канцерогенез. Клініко-морфологічні прояви.

Протипухлинний імунітет. Антигени пухлин. Імунний нагляд. Протипухлинні ефекторні механізми (клітинні і гуморальні).

Дисплазія: стадії, морфологічна характеристика стадій дисплазії, клінічне значення, роль у канцерогенезі.

Доброякісні і злоякісні пухлини: різновиди, порівняльна характеристика.

Загальна характеристика пухлин, що походять з мезенхіми. Доброякісні пухлини із тканин, що походять з мезенхими. Злоякісні пухлини з мезенхими.

Тема 15. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з  нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

Пухлини центральної нервової системи: нейроектодермальні (астроцитарні, олігодендрогліальні, епендимальні, пухлини хоріоїдного епітелію, нейрональні, низькодиференційовані та ембріональні), менінгосудинні. Морфологічні особливості та особливості метастазування.

Пухлини вегетативної нервової системи. Пухлини периферійної нервової системи.

Значення передпухлинних змін. Невуси, їх різновиди. Меланома, її клініко-морфологічні форми.

Тема 16. Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації: доброякісні (папіллома, аденома)

Зрілі епітеліальні пухлини екзо- та ендокринних залоз а також епітеліальних покривов.

Тема 17. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з епітелію.

Епітеліальні незрілі пухлини без специфічної локалізації. Гістологічні варіанти раку. Особливості метастазування.

Незрілі епітеліальні пухлини екзо- та ендокринних залоз а також епітеліальних покривов.

Тема 18. Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

Особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими. Класифікація пухлин дитячого віку. Дизонтогенетичні пухлини: гамаротоми та гамартобластоми судинного походження, гамартоми та гамартобластоми з м’язової скелетної тканини, гамартобластоми внутрішніх органів. Тератоми та тератобластоми.

Тема 19. Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

Пухлини з камбіальних ембріональних тканин: медулобластома, ретинобластома, нейробластома. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих: пухлини ЦНС, кровотворної системи, м’яких тканин, кісток. Особливості перебігу та метастазування.

Тема 20. Розтин.

4.2. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ.

СТРУКТУРА  ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ  - МОДУЛЮ 1:

Загальні патологічні процеси.

Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивідуальна СРС

 Змістовий модуль I. Введення. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

1. Предмет і задачі патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Розтин (автопсія).

-

2

-

2. Морфологія оборотного і необоротного ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

2

2

2

3. Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

-

-

3

4. Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

-

2

1

5. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

2

2

1

  Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

1. Порушення іонно-осмотичного і водного балансу.

-

-

3

2. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу. 

2

2

1

3. Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

-

2

1

4. Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

2

2

1

5. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

-

2

1

Змістовий модуль 3.  Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

1. Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості.

2

2

1

2. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

-

2

2

3. Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

2

2

2

Змістовий модуль 4. Пухлини.

4. Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

2

2

2

5. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

2

2

2

6. Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

-

2

1

7. Номенклатура і морфологічні особливості незрілих пухлин з епітелію (карцином).

-

2

2

8. Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

-

2

1

9.  Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

-

-

3

10. Практичні навички. Розтин.

-

2

-

Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 1 – «Загальні патологічні процеси».

-

4

6

o Усього годин  - 90

16

38

36

o Кредитів ЕСТS – 3,0

Аудиторна робота – 60%, СРС – 40%

Тематичний план лекцій 

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Предмет і задачі патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Основні етапи розвитку патоморфології. Морфологія оборотного і необоротного ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

2

2.

Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

2

3.

Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу. 

2

4.

Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

2

5.

Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості.

2

6.

Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

2

7.

Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

4

8.

Номенклатура і морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи.

4

РАЗОМ

20

Тематичний план практичних занять

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Предмет і задачі патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології.Методи патоморфозогічних досліджень. Розтин (автопсія).

2

2.

Морфологія оборотного і необоротного ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

2

3.

Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

2

4.

Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

2

5.

Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу. 

1

6.

Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

1

7.

Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

2

8.

Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

2

9.

Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості. Амілоїдоз.

1

10.

Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

1

11.

Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

2

12.

Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

2

13.

Номенклатура і морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

2

14.

Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

2

15.

Номенклатура і морфологічні особливості незрілих пухлин з епітелію (карцином).

2

16.

Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

2

17.

Практичні навички. Розтин.

2

18.

Підсумковий модульний контроль:

4

в тому числі практичної підготовки

2

теоретичної підготовки

2

РАЗОМ

34

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

21

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

o Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

2.1

Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

4

Підсумковий модульний контроль

2.2

Порушення іонно-осмотичного і водного балансу. 

5

-“-

2.3

Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

6

-“-

3.

o Підготовка до підсумкового  контролю засвоєння модуля 1

10

Підсумковий модульний контроль

o РАЗОМ

45

Модуль 2. Спеціальна патоморфологія.

q Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи. 

Конкретні цілі:

Ø Трактувати морфологічну характеристику анемії внаслідок крововтрати, підвищеного кроворуйнування та  порушеного кровоутворення.

Ø Трактувати морфологічну характеристику тромбоцитопенії,  тромбоцитопатії та коагулопатії.

Ø Трактувати види, стадії перебігу, клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, лікарський патоморфоз, вікові особливості,  причини смерті при гострому  та хронічному лейкозі. 

Ø Трактувати морфологічні прояви пухлинних захворюваннь лімфатичних вузлів (ходжкинських та неходжкинських лімфом).

Ø Трактувати морфологічну характеристику, стадії атеросклерозу та органні ураження при ньому.

Ø  Трактувати морфо-функціональні зміни у міокарді при гострій та хронічній формах ішемічної хвороби серця, а також наслідки, ускладнення, причини смерті.

Ø Трактувати клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, причини смерті при ессенціальній гіпертензії (гіпертонічній хворобі) та при вторинних (симптоматичних) гіпертензіях.

Ø Визначати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ревматичних хворобах та васкулітах.

Ø Аналізувати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ендо- міокардитах різного генеза.

Ø Трактувати морфологічні різновиди набутих та уроджених вад серця, їх ускладнення та причини смерті.

Тема 21. Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії)

Анемії: клініко-морфологічна характеристика.

Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії і коагулопатії: клініко-морфологічна характеристика.

Лейкози - первинні пухлинні ураження кісткового мозку. Класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Цитогенетичні та цитохімічні методи диференціювання клітинних варіантів лейкозів.

Тема 22. Лімфоми.

Реактивні стани лімфатичних вузлів (гістіоцитоз, ангіофолікулярна гіперплазія лімфатичних вузлів).

Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз): гістопатологічні типи, морфологічна характеристика і методи діагностики, причини смерті.

Неходжкінські лімфоми. Пухлини з Т- і В-лімфоцитів: види, морфологічна характеристика, імунофенотипічні варіанти, цитогенетичні і молекулярно-генетичні маркери, причини смерті.

Тема 23. Атеросклерозз.

Атеросклероз і артеріосклероз: загальні дані (епідеміологія, фактори ризику). Морфологічна характеристика і стадії атеросклерозу, побудова атеросклеротичної бляшки. Органні ураження при атеросклерозі. Артеріосклероз, морфологічна характеристика.

Тема 24.  Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

Ішемічна хвороба серця. Стенокардія: класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Інфаркт міокарда: причини, класифікація, динаміка морфо-функціональних змін у міокарді. Наслідки, ускладнення, причини смерті. Хронічна ішемічна хвороба серця: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

Кардіоміопатії: первинні та вторинні, морфологічна характеристика.

Ураження ендокарда: клініко-морфологічна характеристика, причини смерті.

Міокардит: клініко-морфологічна характеристика, причини смерті.

Набуті вади серця: механізм утворення, різновиди.

Тема 25. Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

Ессенціальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) і вторинна (симптоматична) гіпертензія. Доброякісний і злоякісний перебіг гіпертензії.

Гіпертонічна хвороба: фактори ризику, морфологічні зміни в судинах, серці, нирках та інших органах.

Тема 26. Системні хвороби сполучної тканини.

Ревматизм: класифікація і морфогенез, морфологічна характеристика.

Ревматоїдний артрит. Морфогенез, морфологія суглобових проявів (стадії прогресування ревматоїдного поліартриту, ускладнення і наслідки).

Хвороба Бехтєрєва: патологічна анатомія.

Системний червоний вовчак: патологічна анатомія, імуноморфологічні зміни в шкірі, судинах, серці, нирках. Ускладнення, причини смерті.

Системна склеродермія: патологічна анатомія, вісцеральні прояви системної склеродермії. Ускладнення, причини смерті.

Дерматоміозит: патологічна анатомія, клініко-анатомічні форми. Ускладнення, причини смерті.

Тема 27. Системні васкуліти.

Запальні ураження судин - васкуліти. Класифікація. Основні неінфекційні васкуліти: вузликовий періартеріїт, артеріїт Такаясу, скроневий артеріїт, гранульоматоз Вегенера, облітеруючий тромбангіїт (хвороба Вінівартера-Бюргера), хвороба Кавасакі: морфологічна характеристика. Васкуліти інших груп (пурпура Шенлейна - Геноха, ревматоїдний васкуліт). Хвороба Рейно: клініко-морфологічна характеристика.

q Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

Конкретні цілі:

Ø Трактувати поняття церебро-васкулярної хвороби, факторів ризику і морфологічні прояви ішемічного, геморагічного та змішаного інсультів головного мозку.

Ø  Трактувати морфологічні зміни при хворобі Альцгеймера, демієлінізуючих захворюваннях (розсіяний склероз) та при боковому аміотрофічному склерозі.

Ø Трактувати морфологічні зміни при постреанімаційній енцефалопатії.

Ø Трактувати морфологічні зміни при інфекційних захворюваннях центральної нервової системи.

Ø Трактувати морфогенез, клініко- морфологічні прояви, ускладнення, наслідки гострих та хронічних захворюваннь верхніх дихальних шляхів.

Ø Трактувати морфологічні особливості злоякісних пухлин бронхів і легень, шляхи їх метастазування. 

Ø Трактувати різновиди та клініко-морфологічні прояви, ускладнення та наслідки захворюваннь стравоходу, шлунка та кишечника.

Ø Трактувати класифікацію, макроскопічні і гістологічні форми, особливості метастазування раку шлунка.

Ø Трактувати клініко-морфологічну характеристику, наслідки перитоніту, первинних і вторинних пухлин очеревини.

Ø Трактувати патологічну анатомію захворювань печінки.

Ø Трактувати морфо-функціональні прояви жовчно-кам'яної хвороби, гострого і хронічного холециститу, гострого і хронічного панкреатиту.

Тема 28.  Церебро-васкулярна хвороба. Травматичні   ушкодження мозку.

Церебро-васкулярна хвороба: визначення, фактори ризику, класифікація, фонові захворювання. Інфаркт (ішемічний інсульт) головного мозку. Морфологічна класифікація і характеристика, наслідки. Селективний некроз нейронів (ішемічна енцефалопатія): морфологічна характеристика. Геморагічний інсульт, внутрішньомозковий крововилив, субарахноїдальний крововилив: морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки. Травматичні   ушкодження мозку.

Тема 29. Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія. Хвороби периферійної нервової системи.

Хвороба Альцгеймера: морфологічна характеристика.

Демієлінізуючі захворювання. Класифікація. Розсіяний склероз: морфологічна характеристика.

Боковий аміотрофічний склероз: морфологічна характеристика.

Постреанімаційні енцефалопатії: патологічна анатомія і еволюція мозаїчно-осередкових аноксичних пошкоджень головного та спинного мозку. Особливості морфогенезу і патологоанатомічної діагностики.

Захворювання периферичних нервів і парагангліїв. Ушкодження периферичних нервів. Дегенеративні зміни в периферичних нервах. Периферичні невропатії. Діабетична, уремічна і інша форми невропатій.

Тема 30. Захворювання бронхолегеневої системи.

Гострий бронхіт: патологічна анатомія. Гострий бронхіоліт (первинний, фолікулярний, облітеруючий): патологічна анатомія. Ускладнення.

Гострі запальні захворювання легень. Загальна характеристика, сучасна класифікація пневмоній. Клініко-морфологічні особливості, стадії розвитку, ускладнення, наслідки.

Хронічні неспецифічні захворювання легень: хронічний обструктивний бронхіт, хронічна обструктивна емфізема, бронхоектази і бронхоектатична хвороба, бронхіальна астма, дифузні хронічні ураження. Визначення, класифікація, морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Пухлини бронхів і легень.

Тема 31. Хвороби стравоходу, шлунка та кишечника.

Хвороби стравоходу: морфологічна характеристика.

Хронічний гастрит та виразкова хвороба: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Пухлини стравоходу та шлунка.

Ентероколіт: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

Пухлини тонкої і товстої кишки, морфологічна харктеристика.

Апендицит. Класифікація. Морфологічна характеристика проявів гострого і хронічного апендициту. Ускладнення.

Тема 32. Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

Жировий гепатоз: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

 Токсична дистрофія печінки: патологічна анатомія,  ускладнення.

Гострий та хронічний гепатит: класифікація, морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки, прогноз.

Алкогольні ураження печінки: морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення і причини смерті.

Цироз печінки. Патоморфологічні ознаки, морфологічна класифікація, морфологічна характеристика найважливіших типів цирозу.

Пухлини печінки.

Жовчо-кам'яна хвороба: типи каменів. Гострий і хронічний холецистит: морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

Панкреатит гострий і хронічний: морфологічна характеристика, ускладнення і причини смерті.

Рак підшлункової залози: морфологічна характеристика.

Тема 33. Розтин.

q Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

Конкретні цілі:

Ø Трактувати причини, клініко-морфологічні прояви синдромів, пов'язаних з дисфункцією гіпофіза.

Ø Трактувати клініко-морфологічні прояви, ускладнення та причини смерті при цукровому діабеті.

Ø Трактувати морфогенез та морфологічні прояви хвороб щитоподібної та паращитоподібної залоз.

Ø Трактувати клініко-морфологічні прояви  хвороб надниркових залоз.

Ø Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб епіфізу мозку.

Ø Трактувати морфологічні прояви захворювань жіночих статевих органів та молочної залози.

Ø Трактувати морфологічні прояви хвороб чоловічих статевих органів.

Ø Трактувати сучасну клініко-морфологічну класифікацію, морфологічні прояви  хвороб нирок.

Ø Пояснювати  морфологічні зміни кісток при захворюваннях кістково-суглобової системи.

Ø Пояснювати клініко-морфологічні прояви м'язових дистрофій, міопатій, міастеній.

Тема 34. Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

Хвороби гіпофіза: клініко-морфологічна характеристика.  

Цукровий діабет. Морфологічна характеристика цукрового діабету. Ускладнення цукрового діабету (діабетична ангіопатія, нефропатія, ретинопатія, невропатія): клініко-морфологічна характеристика, прогноз. Причини смерті при цукровому діабеті.

Захворювання щитоподібної залози: класифікація, морфологічна характеристика.

Хвороби паращитоподібних залоз: морфологічна характеристика.

Хвороби надниркових залоз: морфологічна характеристика.

Хвороби шишкоподібної залози: патологічна анатомія.

Тема 35. Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

Хвороби шийки матки: класифікація, клініко-морфологічна характеристика.

Хвороби тіла матки і ендометрія: морфологічна характеристика.

Захворювання молочних залоз: класифікація, клініко-морфологічна характеристика.

Хвороби чоловічих статевих органів: морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Тема 36. Хвороби нирок та сечових шляхів.

Гломерулярні хвороби нирок. Гломерулонефрит: класифікація, морфологічна характеристика, наслідки.

Ідіопатичний нефротичний синдром, мембранозна нефропатія, фокальний сегментарний гломерулосклероз: морфологічна характеристика.

Гострий некроз канальців: морфологічна характеристика.

Тубулоінтерстиційний нефрит: морфологічна характеристика, наслідки.

Гострий та хронічний пієлонефрит: морфологічна характеристика, ускладнення. Нефролітіаз. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

Гідронефроз. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

Кистозні хвороби нирок: морфологічна характеристика.

Амілоїдоз нирок: морфологічна характеристика, наслідки.

Хронічна ниркова недостатність: патологічна анатомія.

Тема 37. Паратиреоїдна остеодистрофія, остеопетроз, хвороба Педжета, фіброзна дисплазія, остеомієліт, хвороби суглобів, м'язові дистрофії, міастенія.

Гиперпаратиреоз: морфологічні зміни кісток.

Хвороба Педжета: морфологічна характеристика, ускладнення.

Фіброзна дисплазія: морфологічна характеристика, ускладнення.

Остеомієліт: морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

М'язова дистрофія Дюшена: патогенез, морфологічна характеристика, причини смерті.

Міотонія: визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

Уроджені міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика.

Токсичні міопатії: клініко-морфологічна характеристика.

Ураження нервово-м'язового поєднання. Міастенія (myastenia gravis):  морфологічна характеристика.

q Змістовий модуль 8. Хвороби вагітності, та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Хвороби кістково-м'язової системи.

Конкретні цілі:

Ø Трактувати морфологічні прояви, ускладнення і наслідки абортів, ектопічної вагітності, ОРН-гестозів та трофобластичної хвороби.

Ø Трактувати основні види патології плаценти.

Ø  Пояснювати клініко-морфологічні прояви, прогноз пологової травми і пологових ушкодженнь.

Ø Пояснювати клініко-морфологічні прояви недоношеністі, переношеністі та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду (ЗВУР).

Ø Трактувати клініко-морфологічні прояви гемолітичной і геморагічної хвороби немовлят та пневмопатій.

Ø Трактувати клініко-морфологічні прояви внутрішньоутробних інфекцій, фетопатій та уроджених вад розвитку.

Ø Пояснювати клініко-морфологічні основи хвороб, пов'язаних з недостатнім та надмірним харчуванням, гіпо- та авітамінозами.

Ø Трактувати пато- та морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення  професійних хвороб, що викликані впливом хімічних виробничих факторів, пилу, змінами атмосферного тиску, впливом промислового шуму, електромагнітних хвиль радіочастот, температурних впливів, впливу електричного струму, іонізуючих випромінювань.

Ø Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення хімічних і лікарських впливів.

Тема 38. Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти.

Спонтанні та медичні аборти: особливості морфологічного дослідження.

Ектопічна вагітність: класифікація, морфологічна діагностика, ускладнення і наслідки. Причини смерті.

ОРН-гестози: морфологічна характеристика змін в організмі матері та в організмі плода.

Трофобластична хвороба. Класифікація. Міхуровий заніс, інвазивний міхуровий заніс, хоріокарцинома. Морфологічна характеристика, прогноз.

Патологія плаценти: класифікація, морфологічні особливості.

Тема 39. Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

Недоношеність і переношеність. Затримка внутрішньоутробного розвитку плоду (ЗВУР). Клініко-морфологічна характеристика, прогноз.

Пологова травма: класифікація, морфологічна характеристика.

Гемолітична та геморагічна хвороби немовлят: морфологічна характеристика.

Хвороби легень перинатального періоду (пневмопатії): морфологічні прояви.

Асфіксія (пре- та інтранатальна): морфологічна характеристика. Наслідки.

Внутрішньоутробні інфекції: морфологічні прояви.

Морфологія неінфекційних фетопатій.

Уроджені вади розвитку: морфологічна характеристика.

Перипартальна патологія матерія.

Тема 40. Патоморфологічні зміни хвороб, пов'язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарняна хвороба та ін.

Хвороби, пов'язані з харчуванням: морфологічна характеристика.

Професійні хвороби, що викликані впливом хімічних виробничих факторів, пилу (пневмоконіози): класифікація, патологічна анатомія.

Ушкодження, що пов'язані зі змінами атмосферного тиску. Висотна хвороба. Контузія. Повітряна емболія. Декомпресійна, чи кесонна, хвороба. Патологічна анатомія. Наслідки. Причини смерті.

Хвороби внаслідок впливу промислового шуму. Патологічна анатомія та наслідки.

Хвороби внаслідок впливу електромагнітних хвиль радіочастот. Патологічна анатомія. Причини смерті.

Ушкодження від температурних впливів. Опіки (глибокі і поверхневі). Тепловий удар: клініко-морфологічна характеристика. Гіпотермічні ушкодження.

Ушкодження, що викликані електричним струмом: клініко-морфологічна характеристика. Причини смерті.

Хвороби внаслідок впливу іонізуючих випромінювань (променева хвороба). Патологічна анатомія гострої та хронічної променевої хвороби. Причини смерті.

Ятрогенна лікарська патологія, морфологічна характеристика.

Тема 41. Розтин.

q Змістовий модуль 9.  Патоморфологія інфекційного процесу.

Конкретні цілі:

Ø Трактувати загальну характеристику інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінацію, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.

Ø Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при кишкових інфекційних хворобах.

Ø Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при вірусних хворобах, рикетсеозах.

Ø Трактувати морфогенез,  клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при інфекційних хворобах переважно дитячого віку.

Ø Аналізувати морфологію тканинних реакцій, складові первинного туберкульозного комплексу.

Ø Інтерпретувати клініко-морфологічні прояви та ускладнення первинного, гематогенного та вторинного туберкульозу.

Ø Трактувати клініко-морфологічні прояви форм сепсісу: септицемії, септикопіємії, септичного (інфекційного) ендокардиту.

Ø Трактувати морфогенез,  клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при чумі, туляремії, сибірці, холері.

Ø Трактувати морфогенез,  клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при хворобах,  збудниками яких є найпростіші, гельмінти: малярії, амебіазі, балантидіазі, ехінококозі, цистицеркозі, опісторхозі, шистосомозі.

Ø Трактувати морфогенез,  клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при мікозах.

Тема 42. Інфекційні і паразитарні хвороби. Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

Загальна характеристика інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінація, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб. Морфологічні варіанти місцевих і загальних реакцій при інфекціях: за участю нейтрофілів (гнійне запалення); за участю лімфоцитів і макрофагів (мононуклеарна інфільтрація і гранулематозне запалення); при дії вірусів (цитопатичний); з перевагою некротичної місцевої реакції.

Черевний тиф і сальмонельози: морфогенез, морфологічна характеристика,  ускладнення, наслідки, причини смерті.

Шигельози: морфогенез, морфологічна характеристика,  ускладнення, наслідки, причини смерті.

Вірусний ентерит і діарея. Кампілобактерний, йерсиніозний, стафілококовий та колі- ентерити.

Тема 43. Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсиози. Прионові інфекції.

Вірусні (риновірусні, грип) інфекції: клініко-морфологічні прояви.

Синдром надбаного імунодефіциту (СНІД): морфогенез, клініко-морфологічна характеристика. СНІД-асоційовані захворювання: опортуністичні інфекції, пухлини. Ускладнення, причини смерті.

Рикетсіози: висипний епідемічний та спорадичний тифи, зворотній тиф. Морфологічна характеристика.

Сказ: морфологічна характеристика, причини смерті.

Повільні вірусні нейроінфекції і пріонові хвороби (куру, хвороба Крейтцфельдта - Якоба, пріонові хвороби тварин): морфологічна характеристика.

Тема 44. Дитячі інфекції.

Кір, епідемічний паротит, інфекційний мононуклеоз, поліомієліт, вітряна віспа, коклюш, дифтерія: морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

Тема 45. Туберкульоз.

Морфологія тканинних реакцій при туберкульозі. Сучасна морфологічна класифікація туберкульозу. Первинний туберкульозний комплекс: морфологічна характеристика. Прогресування первинного туберкульозу з генералізацією процесу: морфологічна характеристика. Хронічний перебіг первинного туберкульозу: морфологічна характеристика. Гематогенний туберкульоз (генералізований, з переважним ураженням легенів, з переважним ураженням внутрішніх органів): морфологічна характеристика.

Вторинний туберкульоз. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті. Сучасний патоморфоз туберкульозу.

Тема 46. Сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

Сепсис як особлива форма розвитку інфекції. Відмінності від інших інфекцій. Поняття про септичне вогнище, вхідні ворота (класифікація, морфологія). Клініко-анатомічні форми сепсису (септицемія, септикопіємия, септичний (інфекційний) ендокардит): морфологічна характеристика.

Чума, туляремія, сибірка, холера: патоморфологія клініко-морфологічних форм, ускладнення, причини смерті.

Первинний та вторинний сифіліс. Патоморфологія вісцерального сифілісу. Патоморфологія уродженого сифілісу: сифіліс мертвонароджених недоношених, ранній уроджений сифіліс новонароджених та грудних дітей, пізній уроджений сифіліс дітей дошкільного та шкільного віку.

Тема 47. Хвороби, збудниками яких є найпростіші, гельмінти. Мікози.

Малярія, балантідіаз, амебіаз: морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Трихінельоз, ехінококоз, цистицеркоз, опісторхоз, шистосомоз: морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Мікози: патологічна анатомія, ускладнення, наслідки при дерматомікозах. Патологічна анатомія, ускладнення, наслідки вісцеральних мікозів (актиномікоз, кандидоз, аспергільоз).

Тема 48. Розтин.

СТРУКТУРА  ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ 2:

Спеціальна патоморфологія.

· Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивідуальна СРС

 Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

1. Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії).

-

2

1

2. Лімфоми.

2

2

1

3. Атеросклероз.

2

2

1

4. Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

-

2

1

5. Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

-

2

2

6. Системні хвороби сполучної тканини.  

2

2

1

7. Системні васкуліти.

-

-

2

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

1. Церебро-васкулярна хвороба.

2

2

1

2. Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія.

Хвороби периферійної нервової системи.

-

-

2

3. Захворювання бронхолегеневої системи.

2

2

2

4. Хвороби стравоходу та шлунка. Пухлини стравохода та шлунка. Хвороби кишечника. Пухлини кишечника.

2

2

1

4. Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

-

2

1

6. Практичні навички. Розтин.

-

2

-

Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби сечо-статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

1. Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

2

2

1

2. Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

-

2

2

3. Хвороби нирок та сечових шляхів.

2

2

1

4. Паратиреоїдна остеодистрофія, остеомієліт, фіброзна дисплазія, остеопетроз, хвороба Педжета, м'язові дистрофії, міастенія.

-

-

2

Змістовий модуль 8. Хвороби вагітності, та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Хвороби кістково-м'язової системи.

1. Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти.

-

-

2

2. Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

2

2

1

3. Патоморфологічні зміни хвороб, пов'язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарська хвороба.

-

2

1

4. Практичні навички. Розтин.

-

2

-

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційних захворювань.

1. Інфекційні і паразитарні хвороби.  Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби. Малярія.

2

2

2

2. Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рикетсіози. Пріонові інфекції.

2

2

1

3. Дитячі інфекції.

-

2

1

4. Туберкульоз.

2

2

2

5. Сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

-

2

2

6. Хвороби, збудниками яких є найпростіші, гельмінти. Мікози.

-

-

2

7. Практичні навички. Розтин.

-

2

-

Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 2 –  «Спеціальна патоморфологія».

-

6

8

-

o Усього годин - 120

24

52

44

· Кредитів ЕСТS – 4,0

Аудиторна робота – 63%, СРС – 37%

Тематичний план лекцій 

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

1. 

Лейкози (лейкемії) та лімфоми.

2

2. 

Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця.

2

3. 

Системні хвороби сполучної тканини.

2

4. 

Хвороби мозку.

2

5. 

Захворювання бронхолегеневої системи.

2

6. 

Хвороби стравоходу, шлунка та кишечнику.

2

7. 

Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

2

8. 

Хвороби нирок та сечових шляхів.

2

9. 

Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

2

10. 

Інфекційні і паразитарні хвороби.  Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

2

11. 

Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рикетсіози. Пріонові інфекції.

2

12. 

Туберкульоз.

2

РАЗОМ

24

Тематичний план практичних занять

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

19.

Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії).

2

20.

Лімфоми.

2

21.

Атеросклероз.

2

22.

Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

2

23.

Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

2

24.

Системні хвороби сполучної тканини.

2

25.

Хвороби нервової системи. Церебро-васкулярна хвороба.

2

26.

Захворювання бронхолегеневої системи

2

27.

Хвороби стравоходу, шлунка та кишечнику.

2

28.

Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

2

29.

Практичні навички. Розтин.

2

30.

Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

2

31.

Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

2

32.

Хвороби нирок та сучових шдяхів.

2

33.

Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

2

34.

Патоморфологічні зміни хвороб, пов'язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарська хвороба.

2

35.

Практичні навички. Розтин.

2

36.

Інфекційні і паразитарні хвороби.  Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

2

37.

Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсіози. Пріонові інфекції.

2

38.

Дитячі інфекції.

2

39.

Туберкульоз.

2

40.

Сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

2

41.

Практичні навички. Розтин.

2

42.

Підсумковий контроль засвоєння модуля 2, в тому числі:

6

контроль практичної підготовки

4

тестовий контроль теоретичної підготовки

2

РАЗОМ

52

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Види контролю

4.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

26

Поточний контроль на практичних заняттях

5.

Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

5.1

Системні васкуліти.

2

Підсумковий  модульний контроль

5.2

Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія.

Хвороби периферійної нервової системи.

2

- “ -

5.3

Паратиреоїдна остеодистрофія, остеомієліт, фіброзна дисплазія, остеопетроз, хвороба Педжета, м'язові дистрофії, міастенія.

2

- “ -

5.4

Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти. 

2

- “ -

5.5

Хвороби, збудниками яких є найпростіші, гельмінти. Мікози.

2

- “ -

6.

Підготовка до підсумкового  контролю засвоєння модуля 2

8

Підсумковий  модульний контроль

· РАЗОМ

44

4.3. Тематичний план лекцій з дисципліни

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Модуль 1: Загальні патологічні процеси.

1.

Предмет і задачі патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Основні етапи розвитку патоморфології. Морфологія оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

2

2.

Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

2

3.

Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу. 

2

4.

Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

2

5.

Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості.

2

6.

Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

2

7.

Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

2

8.

Номенклатура і морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи.

2

РАЗОМ

16

Модуль 2: Спеціальна патоморфологія.

9.

Лейкози (лейкемії) та лімфоми.

2

10.

Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця.

2

11.

Системні хвороби сполучної тканини.

2

12.

Хвороби нервової системи. Церебро-васкулярна хвороба.

2

13.

Захворювання бронхолегеневої системи

2

14.

Хвороби стравоходу, шлунка та кишечнику.

2

15.

Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

2

16.

Хвороби нирок та сечових шдяхів.

2

17.

Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

2

18.

Інфекційні і паразитарні хвороби.  Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

2

19.

Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсіози. Пріонові інфекції.

2

20.

Туберкульоз.

2

РАЗОМ

24

Кількість годин з дисципліни

40

4.4. Тематичний план практичних занять з дисципліни

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Модуль 1: Загальні патологічні процеси.

1.

Предмет і задачі патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології.Методи патоморфозогічних досліджень. Розтин (автопсія).

2

2.

Морфологія оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

2

3.

Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

2

4.

Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

2

5.

Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу. 

2

6.

Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

2

7.

Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

2

8.

Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

2

9.

Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості.

2

10.

Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

2

11.

Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

2

12.

Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

2

13.

Номенклатура і морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

2

14.

Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

2

15.

Номенклатура і морфологічні особливості незрілих пухлин з епітелію (карцином).

2

16.

Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

2

17.

Практичні навички. Розтин.

2

18.

Підсумковий модульний контроль:

4

в тому числі практичної підготовки

2

теоретичної підготовки

2

РАЗОМ

38

Модуль 2: Спеціальна патоморфологія.

19.

Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії).

2

20.

Лімфоми.

2

21.

Атеросклероз.

2

22.

Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

2

23.

Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

2

24.

Системні хвороби сполучної тканини.

2

25.

Хвороби нервової системи. Церебро-васкулярна хвороба.

2

26.

Захворювання бронхолегеневої системи

2

27.

Хвороби стравоходу, шлунка та кишечника.

2

28.

Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

2

29.

Практичні навички. Розтин.

2

30.

Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

2

31.

Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

2

32.

Хвороби нирок та сучових шдяхів.

2

33.

Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

2

34.

Патоморфологічні зміни хвороб, пов'язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарська хвороба.

2

35.

Практичні навички. Розтин.

2

36.

Інфекційні і паразитарні хвороби.  Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

2

37.

Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсіози. Пріонові інфекції.

2

38.

Дитячі інфекції.

2

39.

Туберкульоз.

2

40.

Сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

2

41.

Практичні навички. Розтин.

2

42.

Підсумковий контроль засвоєння модуля 2, в тому числі:

6

контроль практичної підготовки

4

тестовий контроль теоретичної підготовки

2

РАЗОМ

52

РАЗОМ кількість годин практичних занять з дисципліни, в тому числі

90

підсумковий контроль 2-х модулів дисципліни

10

4.5. Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС)

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

Модуль 1: Загальні патологічні процеси.

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.

21

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

2.1

Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

3

Підсумковий модульний контроль

2.2

Порушення іонно-осмотичного і водного балансу.

3

-“-

2.3

Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

3

-“-

3.

Підготовка до підсумкового  контролю засвоєння модуля 1

6

Підсумковий модульний контроль

РАЗОМ

36

Модуль 2: Спеціальна патоморфологія.

4.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.

26

Поточний контроль на практичних заняттях

5.

Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

5.1

Системні васкуліти.

2

Підсумковий  модульний контроль

5.2

Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія.

Хвороби периферійної нервової системи.

2

- “ -

5.3

Паратиреоїдна остеодистрофія, остеомієліт, фіброзна дисплазія, остеопетроз, хвороба Педжета, м'язові дистрофії, міастенія.

2

- “ -

5.4

Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти.

2

- “ -

5.5

Хвороби, збудниками яких є найпростіші, гельмінти. Мікози.

2

- “ -

6.

Підготовка до підсумкового  контролю засвоєння модуля 2

8

Підсумковий  модульний контроль

РАЗОМ

44

РАЗОМ СРС з дисципліни,

80

в тому числі до підсумкового модульного контролю

14

4.7. ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

до підсумкового контролю з відповідних модулів та дисципліни в цілому

для студентів медичного факультету за спеціальністю „лікувальна справа”

на 2007-2008 навчальний рік

Модуль 1: ЗАГАЛЬНІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

· Змістовий модуль 1: Введення. Морфологія ушкодження і загибель клітин та тканин.

1. Патологічна анатомія як наука, галузь практичної медицини і учбовий предмет.

2. Зміст, задачі, об'єкти та методи патоморфологічних досліджень.

3. Рівні дослідження структурних основ хвороб.

4. Основні етапи розвитку патоморфології.

5. Внесок вітчизняних вчених в розвиток світової патоморфології.

6. Поняття про ультраструктурну патологію клітини.

7. Морфогенез та морфологія внутрішньоклітинного та позаклітинного накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

8. Морфогенез та морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів.

9. Морфогенез та морфологія  порушеннь мінерального обміну.

10. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз – морфологічні прояви.

11. Структурні механізми та клініко-патологоанатомічна характеристика основних періодів танатогенезу.

12. Смерть: визначення, ознаки і термін розвитку.

13. Постреанімаційний період: визначення, патологоанатомічні особливості пошкодження життєво-важливих органів і відновлення їх функцій.

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

1. Морфологія порушеннь іонно-осмотичного і водного балансу.

2. Морфологія та наслідки порушень при різних видах гіперемій.

3. Морфогенез та патоморфологія ішемії.

4. Морфогенез та патоморфологія інфаркту.

5. Визначення та морфогенез видів кровотечі, крововиливу.

6. Морфогенез, патоморфологія, наслідки стазу.

7. Патоморфологія, наслідки плазморагії.

8. Патоморфологія, види, наслідки емболії.

9. Морфогенез, патоморфологія, наслідки шока.

10. Патоморфологія, наслідки порушеннь лімфообігу.

11. Морфогенез, патоморфологія, наслідки тромбозу, ДВЗ-синдрому.

12. Визначення ексудативного запалення. Види, морфологічна характеристика, клінічне значення ексудативного запалення.

13. Визначення проліферативного запалення. Морфологічні особливості, наслідки проліферативного запалення.

14. Види, морфологічна характеристика гранульоматозного запалення.

15. Види, морфологічна характеристика специфічного запалення.

Змістовий модуль 3: Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

1. Морфологічна характеристика різних видів гіперчутливості.

2. Визначення, класифікація і загальна морфологічна характеристика автоімунних хвороб.

3. Визначення, загальна морфологічна характеристика первинної і вторинної імунної недостатності.

4. Принципи класифікації амілоїдозу.

5. Системний амілоїдоз (первинний, вторинний): морфологічна характеристика.

6. Локалізований і ендокринний амілоїдоз: морфологічна характеристика.

7. Амілоїд старіння: морфологічна характеристика.

8. Визначення, види, морфологічна характеристика гіперплазії.

9. Визначення, види,  морфологічна характеристика атрофіі.  

10. Визначення, види,  морфологічна характеристика метаплазії.

11. Фазний характер перебігу процесів компенсації в патологічних умовах.

12. Визначення, види,  морфологічна характеристика гіпертрофії.

13. Морфо-функціональні особливості гіпертрофії міокарда. 

14. Патанатомія дизадаптації організму.

15. Клітинна та внутрішньоклітинна форми регенерації. 

16. Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна.

17. Морфогенез регенераторного процесу.

18. Грануляційна тканина: морфологічна характеристика.

19. Види загоювання ран.

20. Склероз.

Змістовий модуль 4. Пухлини.

1. Визначення пухлинного росту.

2. Сучасні теорії канцерогенезу.

3. Визначення дисплазії, ії види, роль дисплазії у канцерогенезі.

4. Передпухлинні (передракові) стани і зміни, морфологія.

5. Особливості пухлинної клітини.

6. Морфогенез та гістогенез пухлин.

7. Види росту пухлин.

8. Морфологічні особливості доброякісних пухлин.

9. Морфологічні особливості злоякісних пухлин.

10. Метастазування: види, закономірності, механізми.

11. Системні неметастатичні впливи.

12. Загальна характеристика та номенклатура пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

13. Морфологічні особливості доброякісних пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

14. Морфологічні особливості злоякісних пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

15. Шляхи метастазування саркоми.

16. Номенклатура пухлин нервової тканини.

17. Морфологічні особливості пухлин центральної нервової системи.

18. Особливості метастазування пухлин центральної нервової системи.

19. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин вегетативної нервової системи.

20. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин периферійної нервової системи.

21. Номенклатура пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Невуси, їх різновиди.

22. Морфологічні особливості меланоми, її морфологічні форми. Значення передпухлинних змін.

23. Номенклатура пухлин з епітелію.

24. Морфологічні особливості пухлин з епітелію без специфічної локалізації: доброякісних (папіллома, аденома) та злоякіснх (рак).

25. Гістологічні варіанти раку.

26. Особливості метастазування раку.

27. Особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими.

28. Дизонтогенетичні пухлини: гамаротоми та гамартобластоми – морфологічні прояви.

29. Тератоми та тератобластоми – морфологічні прояви.

30. Пухлини із камбіальних ембріональних тканин – морфологічні прояви.

31. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих – морфологічні прояви.

Модуль 2.  СПЕЦІАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ: 

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

1. Визначення, класифікація та морфологічна характеристика анемій.

2. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика тромбоцитопеній та тромбоцитопатій.

3. Класифікація, морфологічна характеристика коагулопатій.

4. Визначення, класифікація, загальна морфологічна характеристика лейкозів.

5. Види, стадії перебігу, морфологічна характеристика гострого лейкоза.

6. Види, стадії перебігу, морфологічна характеристика хронічного лейкоза.

7. Патогістологічні типи, морфологічна характеристика хвороби Ходжкина,  причини смерті.

8. Загальна характеристика, класифікація, морфологічні прояви та прогноз неходжкинских лімфом.

9. Визначення атеросклероза, фактори ризику, сучасні теорії.

10. Морфогенез макроскопічних змін при атеросклерозі.

11. Морфогенез мікроскопічних змін при атеросклерозі.

12. Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, органні ураження при атеросклерозі.

13. Визначення, фактори ризику, зв'язок ішемічної хвороби серця з атеросклерозом і гіпертензією.

14. Морфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.

15. Наслідки, ускладнення, причини смерті при інфаркті міокарда.

16. Морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті при хронічній ішемічній хворобі серця.

17. Гіпертонічна хвороба: визначення, фактори ризику.

18. Морфологічні зміни в судинах, серці, зміни в органах при гіпертонічній хворобі. 

19. Визначення, класифікація вторинної (симптоматичної) гіпертензії. 

20. Загальна характеристика системних хвороб сполучної тканини: порушення імунного гомеостаза і системна прогресуюча дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах.

21. Класифікація, морфогенез, морфологічна характеристика ревматизма.

22. Ендокардит, міокардит, перикардит і панкардит: класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення.

23. Морфологія суглобових проявів (стадії прогресування ревматоїдного поліартриту), ускладнення і наслідки ревматоїдного артрита.

24. Морфологія хвороби Бехтєрєва.

25. Морфогенез, патоморфологія, ускладнення та причини смерті при системному червоному вовчаку.

26. Патологічна анатомія, вісцеральні прояви, ускладнення, причини смерті при системній склеродермії.

27. Патологічна анатомія дерматоміозиту. Ускладнення, причини смерті.

28. Патоморфологія системних васкулітів: неспецифічного аортоартеріїта, вузликового периартеріїта, гранульоматоза Вегенера, облітеруючого тромбангіїта.

29. Патологічна анатомія ендокардита Леффлера.

30. Патологічна анатомія набутих вад серця.

31. Патологічна анатомія набутих (вторинних) кардіоміопатій.

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

1. Загальна характеристика, класифікація, фонові захворювання і фактори ризику церебро-васкулярної хвороби.

2. Інфаркт (ішемічний інсульт) головного мозку: морфологічна  характеристика.

3. Морфогенез, морфологічна характеристика селективного некрозу нейронів (ішемічна енцефалопатія).

4. Морфологічна  характеристика, наслідки геморагічного інсульта.

5. Морфологічна  характеристика, ускладнення спонтанного внутрішньочерепного крововиливу.  

6. Морфологічна  характеристика, ускладнення спонтанного субарахноїдального крововиливу.

7. Морфологічна  характеристика, ускладнення хвороби Альцгеймера.

8. Морфологічна  характеристика, ускладнення розсіяного склероза.

9. Морфологічна  характеристика, ускладнення бокового аміотрофичного склероза.

10. Морфологічна  характеристика, ускладнення постреанімаційної енцефалопатії.

11. Морфологічна  характеристика, ускладнення хвороб периферійної нервової системи.

12. Морфологічна характеристика  гострих бронхітів.

13. Сучасна  класифікація пневмоній.

14. Морфологічна характеристика та ускладнення лобарної пневмонії.

15. Морфологічна характеристика та ускладнення гострої осередкової пневмонії.

16. Морфологічна характеристика та ускладнення гострої інтерстиційної пневмонії.

17. Морфологічна характеристика гострих деструктивних процесів легень.

18. Визначення а класифікація хронічних неспецифічних захворюваннь органів дихання.

19. Морфологічна характеристика та ускладнення хронічного бронхіту.

20. Морфологічна характеристика хронічної обструктивної емфіземи.

21. Морфологічна характеристика та ускладнення бронхоектатичної хвороби.

22. Морфологічна характеристика та ускладнення бронхіальної астми.

23. Морфологічна характеристика хронічних дифузійних інтерстиційних хвороб легень.   

24. Морфологічна характеристика ідіопатичного легеневого фіброзу.

25. Морфологічна характеристика раку легень.

26. Хвороби стравоходу: морфологічна характеристика.

27. Морфологічна характеристика хронічного гастрита.

28. Патоморфологія виразкової хвороби.

29. Ускладнення виразкової хвороби.

30. Рак шлунка. Макроскопічні і гістологічні форми. Особливості метастазування.

31. Патоморфологія неспецифічного виразкового коліта.

32. Патоморфологія хвороби Крона.

33. Клініко-морфологічні форми апендицита.

34. Ускладнення апендицита.

35. Пухлини кишки.

36. Морфологічна характеристика, прогноз жирового гепатоза.

37. Визначення, морфологічна характеристика, прогноз токсичної дистрофії печінки.

38. Морфогенез,  форми,  морфологічна характеристика гострого гепатита.

39. Морфологічна характеристика хронічного гепатита, ступінь активності та хронізації.

40. Морфологічна характеристика найважливіших типів цирозу.

41. Рак печінки, морфологічна характеристика.

42. Патоморфологія жовчно-кам'яної хвороби.

43. Патоморфологія гострого та хронічного холецистита.  

44. Морфологічна характеристика, ускладнення гострого та хронічного панкреатита.

45. Пухлини підшлункової залози, морфологічна характеристика.

Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби сечо-статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

1. Морфологічна характеристика, ускладнення та причини смерті при хворобі Іценко-Кушинга.

2. Морфологічна характеристика, ускладнення акромегалії.

3. Морфологічна характеристика нецукрового діабету.

4. Морфологічна характеристика цукрового діабету.

5. Ускладнення цукрового діабету: морфологічна характеристика діабетичної макро- та мікроангіопатії.

6. Мультинодулярний зоб. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

7. Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба): морфологічні особливості щитоподібної залози, вісцеральні прояви.

8. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Морфологічна характеристика.

9. Визначення, патоморфологія тиреоїдита Хашимото.

10. Морфологічні особливості первинного та вторинного гіперпаратиреоза.

11. Первинна хронічна недостатність коркової речовини надниркових залоз (хвороба Адисона): морфологічні прояви.

12. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена: морфологічні прояви.

13. Морфологічна характеристика, наслідки запальних захворюваннь, передракових процесів шийки матки.

14. Морфологічні прояви запальних захворюваннь ендометрія та міометрія.

15. Морфологічні прояви передракових процесів та пухлин ендометрія та міометрія.

16. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки запальних захворюваннь молочних залоз.

17. Морфологічна характеристика фіброзно-кістозних змін молочних залоз.

18. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки доброякісної нодулярної гіперплазії передміхурової залози.

19. Морфологічна характеристика запальних захворюванни яєчок.

20. Сучасна клініко-морфологічна класифікація хвороб нирок.

21. Післяінфекційний гломерулонефрит: морфологічна характеристика, наслідки.

22. Швидкопрогресуючий: морфологічна характеристика, наслідки.

23. Хронічний гломерулонефрит: морфологічна характеристика, наслідки.

24. Класифікація, морфологічні прояви ідіопатичного нефротичного синдрома.

25. Морфологічні прояви мембранозної нефропатії.

26. Морфологічні прояви фокального сегментарного склероза.

27. Морфологічна характеристика, прогноз некротичного нефрозу.

28. Морфологічна характеристика, прогноз тубулоінтерстиційного нефриту.

29. Морфологічна характеристика, прогноз гострого та хронічного пієлонефриту.

30. Морфогенез та морфологічна характеристика нефролітіазу, наслідки .

31. Хронічна ниркова недостатність. Нефросклероз. Патологічна анатомія.

32. Морфологічні зміни кісток при гіперпаратіреоїдній дистрофії.

33. Морфологічна характеристика, ускладнення хвороби Педжета.

34. Морфологічна характеристика, ускладнення фіброзної дисплазії.

35. Морфологічна характеристика, ускладнення остеомієліту.

36. Морфологічна характеристика, причини смерті при м'язовій дистрофії Дюшена.

37. Морфологічна характеристика, причини смерті при міотонії.

Змістовий модуль 8. Хвороби вагітності, та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Хвороби кістково-м'язової системи.

1. Класифікація, морфологічна діагностика, ускладнення і наслідки ектопічної вагітністі.

2. Класифікація, морфологічна характеристика ОРН-гестозів.

3. Класифікація, морфологічна характеристика та прогноз трофобластичної хвороби.

4. Морфологічні прояви, вплив на плід і  організм жінки, наслідки інфекційних процесів в плаценті.

5. Морфологічні прояви порушень кровообігу в плаценті.

6. Морфологічна характеристика, прогноз затримки внутрішньоутробного розвитку плоду.

7. Пологова травма: класифікація та морфологія.

8. Морфологічна характеристика гемолітичної хвороби немовлят.

9. Морфологічна характеристика геморагічної хвороби немовлят.

10. Морфологічна характеристика, ускладнення пневмопатій.  

11. Морфологічна характеристика, наслідки асфіксії.

12. Морфологічна характеристика внутрішньоутробних інфекцій плоду.

13. Морфологічна характеристика, наслідки неінфекційних фетопатій: діабетичної  та алкогольної фетопатії.

14. Класифікація та морфологія уроджених вад розвитку.

15. Морфологічна характеристика порушеного і недостатнього харчування.

16. Морфогенез та морфологічна характеристика пневмоконіозів.

17. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті при ушкодженнях, що пов'язані зі змінами атмосферного тиску.

18. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті при ушкодженнях, що  пов'язані зі впливом промислового шуму.

19. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від хвороб, що  пов'язані зі впливом електромагнітних хвиль радіочастот.

20. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від температурних впливів.

21. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від ушкоджень, що викликані електричним струмом.  

22. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від хвороб, що  пов'язані зі впливом іонізуючих випромінювань.

 Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційних захворювань.

1. Загальна характеристика інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінація, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.

2. Варіанти місцевих і загальних реакцій при інфекціях.

3. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при бактеріальній дизентерії.

4. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при черевному тифі.

5. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при сальмонельозі.

6. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при йерсиніозі.

7. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при респіраторних вірусних інфекціях.

8. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при висипному тифі.

9. Морфологічна  характеристика, ускладнення інфекційних захворювань мозку (вірусний, кліщовий енцефаліт).

10. Морфологічна характеристика, ускладнення прионових уражень ЦНС.

11. Морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті при СНІДі.

12. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при корі.

13. Морфологічна характеристика, наслідки, причини смерті при інфекційному мононуклеозі.

14. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при епідемічному паротиті.

15. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при дифтерії.

16. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при скарлатині.

17. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при коклюші.

18. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при поліомієліті.

19. Тканинні реакції при туберкульзі.

20. Патологічна анатомія первинного туберкульозного комплексу.

21. Морфологія прогресування первинного туберкульозу.

22. Патологічна анатомія хронічного перебігу первинного туберкульозу.

23. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при гематогенному туберкульозі з переважним ураженням легенів.

24. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при гематогенному туберкульозі з переважним ураженням внутрішніх органів та кісткової системи.

25. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при вторинному туберкульозі.

26. Сучасний патоморфоз туберкульозу.

27. Клініко-анатомічні форми сепсісу: септицемія, септикопіємия, септичний (інфекційний) ендокардит.

28. Чума:  клініко-морфологічні форми, ускладнення, причини смерті.

29. Туляремія: клініко-морфологічні форми, причини смерті.

30. Сибірка: клініко-морфологічні форми, причини смерті.

31. Холера: клініко-морфологічні форми, ускладнення, причини смерті.

32. Патоморфологія уродженого сифіліса.

33. Патоморфологія набутого сифіліса.

34. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при малярії.

35. Морфологічна характеристика балантідіаза.

36. Морфологічна характеристика амебіаза.

37. Морфологічна характеристика трихінельоза.

38. Морфологічна характеристика ехінококоза.

39. Морфологічна характеристика цистицеркоза.

40. Морфологічна характеристика опісторхоза.

41. Морфологічна характеристика шистосомоза.

42. Патологічна анатомія дерматомікозів.

43. Патологічна анатомія актиномікоза.

44. Патологічна анатомія  кандидоза.

45. Патологічна анатомія аспергільоза.

Схвалено на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини

„___” _____ 2007 року (протокол № __ )

Завідувач кафедри,

професор ДАВИДЕНКО І.С.

Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю

„_____” _______________ 2007 року (протокол № ___ )

Голова предметної методичної комісії,

професор МАКАР Б.Г.

4.8. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю

Модуль 1: ЗАГАЛЬНІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Змістовий модуль 1: Введення. Морфологія ушкодження і загибель клітин та тканин.

1. Трактувати та описувати зміни по електронограмах “Патологія мітозу ”, “Патологія цитоскелету, “Патологія клітинних сполучень”, “Гіперплазія мітохондрій”, “Гіперплазія гранулярної ендоплазматичної сітки клітини”, “Ядерні включення”.

2. Трактувати мікроскопічні зміни при білкових, жирових та вуглеводних накопиченнях. Описувати та замальовувати мікропрепарати “Гіалінові краплі в епітелії проксимальних канальців нирки”, “Плоскоклітинний зроговілий рак шкіри”, “Стеатоз печінки”, “Жирова дистрофія міокарда”, “Глікоген в нирці”, “Гіаліноз артеріол селезінки”, “Артеріолосклеротичний нефросклероз”, “Ожиріння серця”.

3. Описувати та трактувати макроскопичні зміни шкіри при генералізованому іхтіозі, печінки при її стеатозі та описувати макропрепарат “Гусина печінка”, “Тигрове серце”, “Велика біла нирка”, “Селезінка при хворобі Гоше”.

4. Описувати та трактувати гемосидероз по макропрепаратам  “Бура індурація легень”, “Гемосидероз селезінки”, “Гемосидероз печінки”; трактувати зміни шкіри при меланомі, невусі та хворобі Адисона, описувати макропрепарати “Меланобластома шкіри”, “Метастаз меланобластоми у печінку”; трактувати макроскопичні зміни в серці при порушеннях обміну ліпофусцина, описувати макропрепарат “Бура атрофія міокарда”.

5. Трактувати мікроскопічні зміни при гемосидерозі, описувати та замальовувати мікропрепарат “Бура індурація легень”; мікроскопічні зміни при меланомі, описувати та замальовувати мікропрепарати “Меланобластома шкіри”, “Меланобластома ока”.

6. Трактувати макроскопічні зміни в органах при обвапненні, описувати макропрепарати “Метастатичне обвапнення передсердя”, “Метастатичне обвапнення легень”, “Обвапнена фіброміома матки”, “Літопедіон”; трактувати зміни при каменеутворенні, описувати макропрепарати “Камні жовчного міхура”, “Камні нирки”, “Камні сечьового міхура”, “Сіалоліт”.

7. Трактувати мікроскопічни зміни в епітелії канальців нирки та в стінках судин при метастатичному обвапненні, описувати та замальовувати мікропрепарат “Метастатичне обвапнення нирки при паратиреоїдній дістрофії”; описувати та замальовувати макропрепарат “Обвапнена фіброміома матки”.

8. Трактувати зміни в клітині при апоптозі на електронограмі. Описивути електронограму “Апоптозне тільце” (тільце Каунсільмена при гепатиті).

9. Описувати та трактувати макроскопічні зміни при різноманітних клініко-морфологічних формах некрозу, описувати макропрепарати “Нома щоки дитини при кору”, “Інфаркт міокарда”, “Інфаркт селезінки”, “Інфаркт нирки”, “Волога гангрена стопи”, “Суха гангрена нижньої кінцівки”, “Пролежні”.

10. Трактувати некротичні зміни епітелію ниркових канальців по мікроскопічній картині. Описувати та замальовувати мікропрепарати “Некроз епітелію проксимальних канальців нирки”, “Казеозний некроз при туберкульозному лімфадениті”.

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

1. Трактувати та описувати другу стадію утворення тромба по електронограмі “Друга стадія утворення тромба”.

2. Описувати та трактувати макроскопічні зміни при хронічному венозному повнокрів’ї, описувати макропрепарати “Мускатна печінка”, “Бура індурація легень”, “Цианотична індурація селезінки”, “Цианотична індурація нирок”; описувати та трактувати макроскопічні зміни при геморагічній ерозії шлунка, хронічній язві шлунка с арозією судини та кровотечею, крапчастих крововиливах у головний мозок, гемарагічному пахіменінгиті, кефалогематомі, внутрішньомозковій гематомі; описувати та трактувати макроскопічні зміни при тромбозі, описувати макропрепарати “Пристіночний змішаний тромб в аорті при атеросклерозі”, “ТЕЛА”, “Обтуруючий красний тромб в області біфуркації аорти (с-м Леріша)”, “Тромбоз варикозно розширених вен нижніх кінцівок”, “Хронична аневрізма серця с пристіночним тромбом”, “Геморагічний інфаркт легень”, “Ішемічни інфаркт з геморагічним вінчиком міокарда”, “Ішемічний інфаркт селезінки”, “Постінфарктна кіста мозку”.

3. Трактувати мікроскопічни зміни при  хронічному венозному повнокрів’ї, описувати та замальовувати мікропрепарат “Мускатна печінка”, “Бура індурація легень”, “Стаз в капілярах головного мозку”, “Крапчасті крововиливи в головному мозку”, “Тромби глибоких вен нижніх кінцівок”, “Організуючийся тромб с явищами реканалізації та реваскулярізації”, “Геморагічний інфаркт легень”.

4. Трактувати та описувати механізм утворення ексудата по електронограмам “Піноцитоз в ендотелії судини при запаленні”, “Еміграція нейтрофіла через стінку судини при запаленні”.

5. Описувати та трактувати макроскопічні зміни  в органах при запаленні по макропрепаратам “Крупозна пневмонія (стадія сірої гепатизації)”, “Фібринозно-гнійний перикардит”, “Дифузний гнійний лептоменінгіт”, “Геморагічний лептоменінгіт”, “Абсцеси в головному мозку”, “Дифтеритичний коліт”, “Флегмона кісті”, “Абсцес легені”, “Гнійний остеомієліт”, “Катаральний гастрит”; описувати та трактувати макроскопичні зміни в органах при продуктивному запаленні, описувати макропрепарати “Кардіосклероз”, “Мікронодулярний (портальний) цироз печінки”, “Кондилома”, “Поліп тонкої кишки”, “Міліарний туберкульоз легень”, “Ехінококоз печінки”, “Ехінококоз селезінки”

6. Трактувати мікроскопічні зміни при різних видах ексудативного запалення, описувати та замальовувати мікропрепарати “Крупозна пнєвмонія (стадія сірої гепатизації)”, “Дифузний гнійний лептоменінгіт”, “Фібринозно-гнійний перикардит”, при продуктивному специфічному та неспецифічному запаленні по мікропрепаратам “Кардіосклероз”, “Мікронодулярний цироз печінки”, “Міліарний туберкульоз легень”.

Змістовий модуль 3: Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

1. Описувати та трактувати макроскопичні зміни в органах по макропрепартам “Тимомегалія”, “Персистуюча вилочкова залоза”, “Тиреоїдит Хашимото”, “Вовчаковий нефрит”, “Ревматичний ендокардит”, “Хронічний гастрит”; описувати та трактувати макроскопичні зміни при реакції гіперчутливості II типу по макропрепарату “Велика строкаста нирка”; описувати та трактувати макроскопичні зміни органів при амілоїдозі по макропрапаратам “Амілоїдоз селезінки (сагова та сальна селезінка)”, “Амілоїдоз печінки”, “Амілоїдоз нирок”, “Амілоїдоз легень”.

2. Трактувати та замальовувати мікроскопічні зміни по мікропрепарту “Хронічний декомпенсований тонзиліт”; трактувати та замальовувати мікроскопічні зміни при реакції гіперчутливості I типу по мікропрепарату “Біоптат бронха при бронхіальній астмі”, III типу по мікропрепарату “Вовчаковий нефрит”, IV типу по мікропрепарату “Вірусний активний гепатит”; описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни органів при амілоїдозі по мікропрапаратам “Амілоїдоз селезінки (сагова та сальна селезінка)”, “Амілоїдоз печінки”, “Амілоїдоз нирок”, “Амілоїдоз легень”.

3. Описувати, трактувати зміни в кардіоміоцитах при гіпертрофії по електронограмі “Гіпертрофія міокарда”.

4. Описувати та трактувати макроскопичні зміни органів по макропрепаратам  “Концентрична гіпертрофія серця”, “Ексцентрична гіпертрофія міокарда”, “Післяінфарктний кардіосклероз”, “Стареча атрофія селезінки”, “Гідронефроз”, “Акромегалія”, “Спленомегалія”, “Емфізема легенів”, “Елефантіаз нижньої кінцівки”, “Гідроцефалія”, “Бура атрофія міокарда”.

5. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни органів по мікропрепаратам “Гіпертрофія міокарда”, “Залозисто-кистозна гіперплазія ендометрія”, “Грануляційна тканина”, “Крупноосередковий кардіосклероз”, “Емфізема легень”.

Змістовий модуль 4. Пухлини.

1. Трактувати ультраструктурні зміни пухлинної клітини по електронограмі “Ультраструктурний атипізм пухлинної клітини”.

2. Описувати та характеризувати доброякісні пухлини з гладком’язової тканини “Лейоміома матки”, з фіброзної тканини “Фіброма шкіри”, “Фіброма матки”, жирової тканини “Ліпома”, кровоносних судин “Кавернозна гемангіома печінки”, лімфатичних судин “Лімфангіома”; описувати та характеризувати злоякісну пухлину з кісткової тканини “Саркома стегна”, “Саркома стопи”, з фіброзної тканини “Фібросаркома верхньої  кінцівки”.

3. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в доброякісній  пухлині з гладком’язової тканини  “Лейоміома матки”, з кровоносних судин “Кавернозна гемангіома печінки”; в злоякісній пухлині з сполучної тканини “Недиференційована фібросаркома”.

4. Описувати та характеризувати злоякісну пухлину з меланінутворюючої тканини по макропрепарату “Меланома шкіри”,  лімфовузол по макропрепарату “Метастаз меланобластоми в лімфатичний вузол”, печінку по макропрепарату “Метастаз меланобластоми в печінку”; описувати та характеризувати доброякісні та злоякісні пухлини центральної та периферичної нервової системи по макропрепаратам “Менінгеома”, “Епендімома”, “Хоріоїдпапілома”, “Астроцитома”, “Гліобластома”, “Нейрофіброма”, “Нейрофіброматоз”.

5. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в злоякісних пухлинах з меланінутворюючої тканини “Меланома шкіри”, “Меланома ока”; описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в доброякісних та злоякісних пухлинах центральної та периферичної нервової  системи по мікропрепарату “Менінгеома”, “Гліобластома”, “Нейрофіброма”.

6. Описувати та характеризувати доброякісні та злоякісні пухлини з епітелію по макропрепаратам  “Папілома шкіри”, Папілома сечового міхура”, “Поліпи шлунка”, “Поліп тонкої кишки”, “Цистаденома яєчника”, “Фіброаденома молочної залози”, “Рак шлунка”, “Рак молочної залози”, “Рак тіла матки”, “Цисткарцинома яєчника”.

7. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в доброякісних та злоякісних пухлинах з епітелію по мікропрепаратам “Папілома шкіри”, “Аденокарцинома шлунка”, “Плоскоклітинний рак шийки матки”.

8. Описувати та характеризувати дизоногенетичну пухлину по макропрепарату “Зріла тератобластома”.

Модуль 2.  СПЕЦІАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ: 

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

1. Описувати та трактувати зміни кісткового мозку по макропрепарату “ Кістковий мозок при анемії”; описувати та трактувати зміни в нирках по макропрепарату “ Позакістковомозкове кровоутворення в нирках при при хронічній анемії”; при  гемолітичній анемії по макропрепарату “Загальний гемосидероз”.

2. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в печінці при хронічній анемії по мікропрепарату “Жирова дистрофія печінки”.

3. Описувати бластну клітину при лейкозі по електронограмі “Бластна клітина при лейкозі”.

4. Описувати та трактувати зміни у головному мозку при гострому лейкозі по макропрепарату “Петехіальні крововиливи в головний мозок”; описувати та трактувати зміни в небних мигдаликах по макропрепарату “Некротична ангіна при гострому лейкозі”; зміни лімфатичних вузлів по макропрепарату “Лімфовузли при лімфолейкозі”; зміни селезінки по макропрепарату “Спленомегалія при мієлоїдному лейкозі”; зміни лімфатичних вузлів та селезінки по макропрепаратам “Лімфогранулематоз”, “Порфирна селезінка”.

5. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в печінці по мікропрепарату “Хронічний мієлоїдний лейкоз”, “Гострий лімфолейкоз”; описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в лімфатичних вузлах по мікропрепарату “Лімфогранулематоз”.

6. Описувати та трактувати зміни ендотелія по електронограмі “Доліпідна стадія атеросклерозу”.

7. Описувати та трактувати зміни при атеросклерозі по макропрепаратам “Атеросклероз аорти”, “Атеросклероз аорти с аневризмою брюшного відділу”, “Атерокальциноз дуги аорти”, “Атеросклероз судин головного мозку”, “Стенозуючий атеросклероз коронарної артерії серця з тромбозом ії та інфарктом”, “Атеросклероз ниркових артерій”, “Синдром Леріша”, “Гангрена стопи при атеросклерозі судин нижніх кінцівок”; описувати та трактувати зміни в серці по макропрепаратам “Гіпертрофія міокарда”, “Трансмуральний інфаркт міокарда”, “Крупноосередковий кардіосклероз”, “Дрібноосередковий кардіосклероз”, “Хронічна аневризма серця”, “Атеросклеротичний нефросклероз”.

8. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Ліпоїдоз аорти”, “Стенозуючий атеросклероз коронарної артерії”, “Некротична стадія інфаркту міокарда”, “Великоосередковий кардіосклероз”.

9. Описувати та трактувати зміни кардіоміоцитів по електронограмі “Гіпертрофія міокарда”; зміни стінки артеріоли по електронограмі “Спазм артеріоли”.

10. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Крововилив в головний мозок”, “Ішемічний інфаркт головного мозку”, “Постінфарктна кіста головного мозку”, “Концентрична гіпертрофія серця”, “Ексцентрична гіпертрофія серця”, “Первинно-зморщена нирка”.

11. Описувати, трактувати та замальовувати зміни по мікропрепаратам “Артеріолосклеротичний нефросклероз”, “Гіпертрофія міокарда”, “Геморагічний інфаркт головного мозку”.

12. Описувати та трактувати фібріноідні зміни ендокарда при ревматизмі по електронограмі.

13. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Гострий бородавчастий ендокардит”, “Зворотньо-бородавчастий ендокардит”, “Фібропластичний ендокардит”, “Стеноз мітрального клапана”, “Фібринозний перикардит”, “Первинно-зморщена нирка при вовчаковому гломерулонефриті”.

14. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Гострий бородавчастий ендокардит”, “Вовчаковий нефрит”, “Периартеріальний склероз в селезінці при червоному вовчаку”, “Автоімунний паротит при хворобі Шегрена”.

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

1. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Крововилив в головний мозок”, “Ішемічний інфаркт головного мозку”, “Постінфарктна кіста головного мозку”, “Спинной мозок при розсіяному склерозі”, “Спинний мозок при боковому аміотрофичному склерозі”, “Головний мозок при постреанімаційній енцефалопатії”.

2. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в головному та спинному мозку в мікропрепаратах “Ішемічний інсульт головного мозку”, “Геморагічний інсульт головного мозку”, “Кора головного мозку при хворобі Альцгеймера”, “Передні рога спинного мозку при боковому аміотрофічному склерозі”, “Перивенозна деміїлінізації при розсіяному склерозі”, “Селективний некроз нейронів (ішемічна енцефалопатія)”.

3. Описувати та трактувати інтракапіллярний склероз при емфіземі легень по електронограмі.

4. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Крупозна пнєвмонія в стадії сірої гепатизації”, “Бронхопнєвмонія”, “Хроничний бронхіт з бронхоектазами та пнєвмосклерозом”, “Легеневе серце”, “Абсцес легені”, “Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт”, “Емфізема легень”,“Амілоідоз нирок”; “Центральний рак легень”, “Периферійний рак легень”.

5. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в легенях по мікропрепаратам “Карніфікація легень”, “Вогнищева пнєвмонія”, “Бронхоектази та пнєвмосклероз”, “Хронічна оструктивна емфізема легень”.

6. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Хронічний атрофичний гастрит”, “Хронічна язва шлунка”, “Хронічна язва шлунка, пенетруюча у підшлункову залозу”, “Хронічна язва шлунка з арозією судини”, “Флегмонозний апендицит”, “Поліпоз шлунка”, “Екзофітний рак шлунка”, “Дифузний рак шлунка”, “Метастаз рака шлунка в печінку”, “Метастази рака шлунка в яєчники (Крукенберговський рак яєчників)”, “Поліпоз товстої кишки”, “Рак сигмоподібної кишки”.

7. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Хронічна язва шлунка в стадії загострення”, “Геморагічна ерозія шлунка”, “Гострий флегмонозний апендицит” “Хронічний атрофичний гастрит з кишковою метаплазією”, “Хелікобактерії при В-гастриті”.

8. Описувати та тракутвати зміни по електронограмі “Гідропічна дистрофія гепатоцита при вірусному гепатіті”.

9. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Токсична дистрофія печінки”, “Дрібновузловий цироз печінки”, “Мускатний цироз печінки”, “Біліарний цироз печінки”, “Варикозне розширення вен стравоходу”, “Хронічний калькульозний холецистіт”, “Геморагічний панкреонекроз”, “Стеатоз печінки”, “Крупновузловий цироз печінки”, “Печінка при механічній жовтяниці”, “Мульцентрічний рак печінки на тлі цирозу”, “Метастази рака в печінці”, “Рак головки підшлункової залози”.

10. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в печінці та підшлунковій залозі по мікропрепаратам “Біліарний цироз печінки”, “Токсична дистрофія печінки”, “Гострий вірусний гепатит (біоптат печінки)”, “Хронічний вірусний гепатит з мінімальною активністю (біоптат печінки)”, “Хронічний вірусний гепатит з високою активністю (біоптат печінки)”), “Алкогольний монолобулярний цироз печінки”, “Геморагічний панкреонекроз”, “Хронічний панкреатит”.

Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби сечо-статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

1. Описувати та трактувати зміни в органах ендокринної системи по макропрепаратам “Атрофія підшлункової залози при цукровому діабеті”, “Гангрена стопи при цукровому діабеті”, “Скелет  при акромегалії”, “Колоїдний зоб”, “Аденома надниркових залоз”, “Кортикостерома”, “Кістка при паратиреоїдній дістрофії”, “Папілярний рак щитоподібної залози”, “Автоімунний тіреоїдит Хашимото”.

2. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Макрофолікулярний колоїдний зоб”, “Інтракапіллярний діабетичний гломерулосклероз”, “Атрофія підшлункової залози при цукровому діабеті”, “Автоімунний тіреоїдит Хашимото”.

3. Описувати та трактувати зміни в електронограмі “Мембранозна нефропатія”.

4. Описувати та трактувати зміни в нирках по макропрепаратам “Післяінфекційний гломерулонефрит”, “Швидкопрогресуючий гломерулонефрит”, “Хронічний гломерулонефрит”, “Хронічний пієлонефрит”, “Амілоїдоз нирок”, “Вторинно-зморщена нирка”, “Гідронефроз”, “Сечо-кам’яна хвороба”, “Полікистоз нирок”.

5. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в нирках по мікропрепаратам “Мезангіокапілярний гломерулонефрит”, “Швидкопрогресуючий екстракапілярний гломерулонефрит”, “Амілоїдоз нирок”, “Мембранозна нефропатія”, “Вторинно-зморщена нирка внаслідок хронічного гломерулонефрита”, “Некротичний нефроз”, “Атрофія нирки при гідронефрозі”.

6. Описувати та трактувати зміни в жіночих статевих органах та молочній залозі по макропрепаратам “Псевдоерозія шийки матки (ендоцервікоз)”, “Рак молочної залози”, “Множинна фіброміома матки”, “Рак тіла матки”, “Рак шийкі матки”; описувати та трактувати зміни в чоловічих статевих органах по макропрепаратам “Нодулярна гіперплазія простати та гіпертрофія стінки сечового міхура”, “Рак передміхурової залози”, “Семінома яєчка”.

7. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах та тканинах по  мікропрепаратам “Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію”, “Ендоцервікоз”; описувати, трактувати та замальовувати зміни в чоловічих статевих органах по мікропрепаратам “Хронічний простатит”, “Нодулярна гіперплазія передміхурової залози”, “Аденокарцинома передміхурової залози”.

Змістовий модуль 8. Хвороби вагітності, та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Хвороби кістково-м'язової системи.

1. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Міхуровий занос”, “Хоріонепітіліома (метастази в печінку)”, “Паперовий плід”, “Літопедіон”, “Трубна вагітність”, “Післяпологовий ендометрит”.

2. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в ораганах при патології вагітності по мікропрепаратам “Залишки аборта”, “Хоріонепітеліома матки”, “Міхуровий занос”, “Плацентарний поліп”.

3. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Краніопагус”, “Торакопагус”, “Ішеопагус”, “Аненцефалія та акранія”, “Циклопія”, “Дефект міжшлункової перегородки серця”, “Полікистоз нирок”, “Подковоподібна нирка”, “Мегалоуретер”, “Хондродисплазія”, “Мозкова грижа”, “Кефалогематома”, “Аноксичне ураження головного мозку новонародженого”, “Ателектаз легень”, “Стафілококова деструкція легень”.

4. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в ораганах при патології пре- та перинатального періоду по мікропрепаратам “Хвороба гіалінових мембран”, “Аспіраційна пнєвмонія”, “Бронхолегенева дисплазія”, “Аноксичне ураження головного мозку новонародженого”, “Полікістоз нирок інфантильного типу”, “Легені при муковісцедозі”, “Капілярна гемангіома”, “Зріла тератома”, “Нейробластома”, “Пухлина Вільмса”.

5. Описувати та трактувати зміни в органах при гіпо- та авітамінозах по макропрепаратам “Краніотабес”, “Ребро з рахітичними чітками”, “Довга трубчаста кістка з рахітичними браслетками”, “Крововилив в росткову зону кістки (епіфізеоліз) при скорбуті”.

6. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах при при гіпо- та авітамінозах по мікропрепаратам “Порушення енхондрального кісткоутворення при рахіті” (декальцинація, фарб. гематоксиліном та еозином), “Кератомаляція рогівки при ксерофтальмії”, “Метаплазія респіраторного епітелію бронхів у багатошаровий плоский при авітамінозі А”, “Гіперкератоз і атрофія шкіри при пелагрі”.

7. Описувати та трактувати зміни в легенях по макропрепаратам “Силікоз легень”, “Силікотуберкульоз легень”, “Антракоз легень”.

8. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в легенях по мікропрепаратам “Антракосилікоз легень”, “Силікоз легень”.

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційних захворювань.

1. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Фібринозний коліт при дизентирії”, “Мозковоподібний набряк групових фолікулів тонкої кишки при черевному тифі”, “Язви тонкої кишки при черевному тифі”, “Гіперплазія селезінки при черевному тифі”, “Хронічний поліпозно-виразковий коліт”, “Фолікулярно-виразковий тифліт при дизентирії”.

2. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в різноманітних відділах кишечника та інших органах по мікропрепаратам “Мозковоподібний набряк групових фолікулів тонкої кишки при черевному тифі”, “Гіперплазія мезентеріального лімфатичного вузла при черевному тифі”, “Фібринозний коліт при дизентерії”, “Дифтеритично-виразковий коліт при дизентирії”, “Апендицит при ієрсиніозі”.

3. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Геморагічний ліринготрахеобронхіт при грипі”, “Геморагічна пневмонія при грипі”, “Селезінка при висипному тифі”, “Пневмоцистна пневмонія хворого на СНІД”.

4.  Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Серозно-десквамативна пневмонія”, “Вірусно-бактеріальна пневмонія”, “Висипнотифозний енцефаліт”, “Висипнотифозна екзантема”.

5. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Ларинготрахеобронхит при кору”, “Бронхопневмонія при кору”, “Нома щоки при кору”, “Дифтерія зева”, “Крупозний ларинготрахеобронхіт”, “Серце при дифтерії”, “Некротична ангіна при скарлатині”, “Гнійний лептоменінгіт”, “Геморагічний некротичний висип на шкірі при менінгококцемії”, “Крововилив у надниркову залозу (Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена)”, “Гострий гломерулонефрит”.

6. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Дифтерія гортані”, “Перибронхіальна гігантоклітинна пневмонія при кору”, “Паренхиматозний міокардит”, “Гнійний лептоменінгит”, “Некротична ангіна при скарлитині”, “Інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит після перенесеної скарлатини”.

7. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Первинний туберкульозний комплекс (легеневий та кишковий)”, “Загоєний легеневий афект (осередок Гона)”, “Міліарний туберкульоз легень”, “Міліарний туберкульоз нирки”, “Міліарний туберкульоз селезінки”, “Туберкульозний казеозний лімфаденіт”, “Гостра каверна легені”, “Туберкульозна казеозна пневмонія”, “Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень”, “Циротичний туберкульоз легень”, “Туберкулома”, “Туберкульозний лептоменінгит”, “Туберкульозний спондиліт”.

8. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Загоєний легеневий афект (осередок Гона)”, “Міліарний туберкульоз легень”, “Туберкульозний казеозний лімфаденіт”, “ Стінка каверни при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень”, “Туберкульозна казеозна пневмонія”.

9. Описувати та трактувати зміни в органах при вісцеральному та уродженному сифілісі по макропрепаратам “Сифілітичний мезааортит”, “Солітарні гуми печінки”, “Дольчаста печінка при сифілісі”, “Плацента та мацерований плід при ранньому уродженому сифілісі”.

10. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам

“Сифілітичний мезоаортит”.

11. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Септичний ендометрит”, “Емболічний гнійний нефрит”, “Поліпозно-виразковий ендокардит”, “Гнійний лептоменінгіт”, “Метастатичні абсцеси мозку”, “Метастатичні абсцеси легень”, “Септична селезінка”, “Виразкові ураження шкіри при хроніосепсисі”, “Шокова нирка”.

12.  Описувати, трактувати та замальовувати зміни в органах по мікропрепаратам “Емболічний гнійний нефрит”, “Поліпозно-виразковий ендокардит”, “Септичний ендометрит”, “Інтерстиційний продуктивний міокардит”, “Шокова нирка”, “Гнійний лептоменінгіт”, “Некротичний нефроз”.

13. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Геморагічний лептоменінгіт”, “Карбункул шкіри при сибірці”.

14. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в мікропрепараті “Ентерит при холері”.

15. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Однокамерний ехінокок печінки”, “Багатокамерний ехінокок печінки”, “Головний мозок при цистицеркозі”, “Селезінка при малярії”.

16. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в мікропрепараті “Стінка камери та елементи ехінокока”.

17. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Актиномікоз легень”, “Кандидоз кишечника”.

18. Описувати, трактувати та замальовувати зміни в мікропрепаратах “Актиномікоз легень”, “Актиномікоз ендометрію”, “Кандидоз легень”, “Кандидоз кишечника”.

5.0. ЗАСОБИ ТА ФОРМИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ

ПОЧАТКОВОГО, ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Початковий контроль здійснюється на першому практичному занятті шляхом використання тестового контролю базисної підготовки студентів.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять, на яких проводиться оцінка знань теоретичного та практичного матеріалу у формі:

· індивідуального усного опитування за теоретичними питаннями, які включені до методичних розробок з відповідних тем;

· тестових завдань;

· розв'язування ситуаційних задач;

· діагностики патологічних процесів чи хвороб на гістопатологічних та макропрепаратах;

· оформлення протоколів практичних занять.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню і включає в себе контроль теоретичних знань, практичних навичок і вмінь. Проводиться у два етапи:

1. Вирішення тестових завдань у вигляді ситуаційних задач;

2. Опис двох гістопатологічних та чотирьох макропрепаратів із аналізом і оцінюванням патологічних процесів чи хвороб.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Підсумковий контроль засвоєння модулю проводиться на спеціально відведених практичних заняттях після завершення відповідних контролів засвоєння змістових модулів. Згідно робочої навчальної програми з дисципліни на кафедрі проводиться два підсумкових контролі засвоєння модулів.

Заняття модульного контролю включають опис та діагностику мікропрепаратів та макропрепаратів, відповіді на тестові завдання, контрольні запитання та ситуаційні задачі з відповідного розділу предмета.

Проводиться в письмовій формі у два етапи:

1. Вирішення тестових завдань у вигляді ситуаційних задач. Кожному студенту пропонується 50 тестових завдань, які оцінюються в 1 бал за кожне.

2. Перевірка рівня засвоєння практичних вмінь і навичок у формі опису чотирьох  макропрепаратів та двох гістопатологічних препаратів із аналізом і оцінюванням патологічних процесів чи хвороб. Цей етап оцінюється в 30 балів (гістопатологічний препарат та макропрепарат по 5 балів максимально за кожен з оцінкою за шкалою: «5», «4», «3», «0»).

Перелік контрольних запитань, гістопатологічних препаратів та макропрепаратів є в методичних вказівках студентам до практичних занять. У заняття модульного контролю включаються також питання з лекційного курсу та тем, які виносяться на самостійну роботу.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Модуль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Схвалено на методичній нараді кафедри патологічної анатомії та судової медицини „___” _____ 2007 року (протокол № __ )

Завідувач кафедри,

професор ДАВИДЕНКО І.С.

Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю

„_____” _______________ 2007 року (протокол № ___ )

Голова предметної методичної комісії,

професор МАКАР Б.Г.

6.0. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАКЛЮЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

ОЦІНКА ЗА МОДУЛЬ визначається як сума балів за поточну навчальну діяльність (змістові модулі) та балів за підсумковий контроль засвоєння модуля.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, при здачі підсумкового контролю засвоєння модуля – 80 балів.

ОЦІНКА ЗА ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ визначається з урахуванням оцінок поточного контролю, які виставляються при оцінюванні теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні змістового модуля, становить 120, що вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5", на кількість тем у змістовому модулі, з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні змістового модуля, становить для модуля 1 – 75, для модуля 2 - 80, що вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "3", на кількість оціночних тем у змістовому модулі.

При засвоєнні кожної теми змістового модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за традиційною 4-ри бальною шкалою, які потім конвертуються у бали залежно від кількості тем у змістовому модулі таким чином:

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль 1

Модуль 2

“5”

8

6

“4”

7

5

“3”

5

4

“2”

0

0

Примітка: вага кожної теми в межах одного модуля однакова.

Оцінка “відмінно” виставляється, коли студент самостійно, грамотно і послідовно, з вичерпною повнотою, використовуючи дані додаткової літератури, відповів на всі запитання з проявом вміння описувати та діагностувати гістопатологічні препарати та макропрепарати, розв'язав ситуаційні задачі.

Оцінка “добре” виставляється, коли студент зріло орієнтується в матеріалі, але при відповіді допустив дві-три не принципово важливі помилки.

Оцінка “задовільно” виставляється студенту, коли він знає фактичний матеріал у повному об’ємі програми курсу, проте затрудняється самостійно і систематично викладати відповіді, примушуючи викладача пропонувати йому навідні запитання.

Оцінка “незадовільно” виставляється у тих випадках, коли студент виявляє повне незнання запитань і погано орієнтується в основному матеріалі курсу патоморфології, що виявляється шляхом пропонування йому додаткових запитань.

ОЦІНКА ЗА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ виставляється у балах. Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Модуль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів. Заняття модульного контролю включає діагностику гістопатологічних препаратів і макропрепаратів, відповіді на тестові завдання, контрольні запитання та ситуаційні задачі з відповідного розділу предмета.

Проводиться у письмовій формі у два етапи: 1 – вирішення тестових завдань у вигляді ситуаційних задач (кожному студенту пропонується 50 тестових завдань, які оцінюються в 1 бал за кожне); 2 – перевірка рівня засвоєння практичних вмінь і навичок у формі опису чотирьох макропрепаратів та двох гістопатологічних препаратів із описом та діагностикою загально патологічних процесів та хвороби. Цей етап оцінюється в 30 балів, а саме  - гістопатологічний препарат та макропрепарат оцінюється по 5 балів максимально за кожен з оцінкою кожного їх за шкалою:

«5» - студент виставив повний діагноз патологічних процесів та хвороби, дав точний опис всіх наявних у препараті патологічних процесів (діагноз хвороби оцінюється тільки при підсумковому контролі модулю №2);

«4» - студент допустив непринципові недоліки (не менше двох) при опису патологічних процесів, за умови що він виставив повний діагноз патологічних процесів, тобто розпізнав всі патологічні процеси та назвав хворобу (діагноз хвороби оцінюється тільки при підсумковому контролі модулю №2);

«3» - студент не розпізнав хоч би один патологічний процес чи хворобу, допустив недоліки при опису патологічних процесів (діагноз хвороби оцінюється тільки при підсумковому контролі модулю №2);

«0» - студент не розпізнав більше половини номінацій (патологічні процеси, хвороба) у препараті.

До здачі контролю засвоєння модуля допускаються студенти, які повністю відвідали аудиторні заняття (практичні заняття та лекції) з дисципліни, передбачені навчальною програмою.

Повторне складання (перескладання) підсумкового модульного контролю здійснюється:

· перший раз через 15-20 діб після складання відповідного модуля під час семестру;

· другий раз: під час канікул або впродовж 2-ох додаткових тижнів після закінчення навчального року.

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

ОЦІНКА З ДИСЦИПЛІНИ "патоморфологія" виставляється лише студентам, яким зараховані всі модулі з дисципліни. Оцінка визначається як середня арифметична з балів за три модулі, які здаються студентами протягом навчального року. Отримані бали конвертуються у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка за національною шкалою

За шкалою БДМУ (у балах)

5

180 – 200

4

150 – 179

3

120 – 149

2

0 – 119

Схвалено на методичній нараді кафедри патологічної анатомії ___” _____ 2024 року (протокол № __ )

Завідувач кафедри,

професор ДАВИДЕНКО І.С.

Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю

„_____” _______________ 2024 року (протокол № ___ )

Голова предметної методичної комісії,

професор КРИВЕЦЬКИЙ В.В.

7. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ.

Номер модуля, кількість навчальних годин/ кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів за їх номерами

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

«5»

«4»

«3»

«2»

Модуль 1

90 год. / 3,0 кредити  ЕСТS

4

(№№ 1-4)

19

8

7

5

0

-

75

Модуль 2

120 год. /4,0

кредити ЕСТS

5

(№№5-9)

26

6

5

4

0

-

80

9.
ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК.

1. Знати терміни, які використовуються в патоморфології, та основні методи патоморфологічного дослідження.

2. Знати сутність та основні закономірності загальнопатологічних процесів.

3. Знати етіологію, патогенез, морфогенез, патоморфоз, вчення про хворобу, принципи класифікації хвороб.

4. Знати структурні зміни органів при найважливіших захворюваннях людини.

5. Знати методи біопсій і вміти їх використовувати.

6. Знати техніку розтинів трупів.

7. Вміти розпізнавати та описувати морфологію основних  патологічних  процесів :

· - на макроскопічному рівні (див.”Перелік мікропрепаратів у  методичних розробках”);

· - за гістопатологічним препаратом (див.”Перелік гістопатологічних препаратів мікропрепаратів у  методичних розробках ”).

6. Вміти на підставі клінічних проявів та опису препаратів робити висновок про характер патологічного процесу.

7. Вміти самостійно за морфологічними ознаками розпізнати хворобу та її ускладнення.

8. Знати основні методи гістологічного дослідження  патологічних процесів.

Схвалено на методичній нараді кафедри патологічної анатомії „___” _____ 2024року (протокол № __ )

Завідувач кафедри,

професор ДАВИДЕНКО І.С.

Перелік компетентностей

Згідно з вимогами стандарту дисципліна забезпечує набуття студентами компетентностей:

Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі, у тому числі дослідницького та інноваційного характеру у сфері медицини. Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.

Загальні компетентності

(ЗК)

ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 4. Знання та розуміння предметної галузі та розуміння професійної діяльності.

ЗК 5. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

ЗК 6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК 7. Здатність працювати в команді.

ЗК 8. Здатність до міжособистісної взаємодії.

ЗК 9. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 10. Здатність використовувати інформаційні і комунікаційні технології.

ЗК 11. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 12. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.

ЗК 13. Усвідомлення рівних можливостей та гендерних проблем.

ЗК 14. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК 15. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК 16. Здатність ухвалювати рішення та діяти, дотримуючись принципу неприпустимості корупції та будь-яких інших проявів недоброчесності.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

ФК 1. Здатність збирати медичну інформацію про пацієнта і аналізувати клінічні дані.

ФК 2. Здатність до визначення необхідного переліку лабораторних та інструментальних досліджень та оцінки їх результатів.

ФК 3. Здатність до встановлення попереднього та клінічного діагнозу захворювання.

ФК 7. Здатність до діагностування невідкладних станів.

ФК 10. Здатність до виконання медичних маніпуляцій.

ФК 11. Здатність розв’язувати медичні проблеми у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності, включаючи систему раннього втручання.

ФК 15. Здатність до проведення експертизи працездатності.

ФК 16. Здатність до ведення медичної документації, в тому числі електронних форм.

ФК 17. Здатність до оцінювання впливу навколишнього середовища, соціально-економічних та біологічних детермінант на стан здоров’я індивідуума, сім’ї, популяції.

ФК 18. Здатність до проведення аналізу діяльності лікаря, підрозділу, закладу охорони здоров’я, забезпечення якості медичної допомоги і підвищення ефективності використання медичних ресурсів.

ФК 20. Здатність до проведення епідеміологічних та медико-статистичних досліджень здоров’я населення; обробки соціальної, економічної та медичної інформації.

ФК 21. Зрозуміло і однозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.

ФК 23. Здатність розробляти і реалізовувати наукові та прикладні проекти у сфері охорони здоров’я.

ФК 24. Дотримання етичних принципів при роботі з пацієнтами, лабораторними тваринами.

ФК 25. Дотримання професійної та академічної доброчесності, нести відповідальність за достовірність отриманих наукових результатів.

Програмні результати навчання

ПРН 1. Мати ґрунтовні знання із структури професійної діяльності. Вміти здійснювати професійну діяльність, що потребує оновлення та інтеграції знань. Нести відповідальність за професійний розвиток, здатність до подальшого професійного навчання з високим рівнем автономності.

ПРН 2. Розуміння та знання фундаментальних і клінічних біомедичних наук, на рівні достатньому для вирішення професійних задач у сфері охорони здоров’я.

ПРН 3. Спеціалізовані концептуальні знання, що включають наукові здобутки у сфері охорони здоров’я і є основою для проведення досліджень, критичне осмислення проблем у сфері медицини та дотичних до неї міждисциплінарних проблем, включаючи систему раннього втручання.

ПРН 21. Відшуковувати необхідну інформацію у професійній літературі та базах даних інших джерелах, аналізувати, оцінювати та застосовувати цю інформацію.

ПРН 22. Застосовувати сучасні цифрові технології, спеціалізоване програмне забезпечення, статистичні методи аналізу даних для розв’язання складних задач охорони здоров’я.

ПРН 23. Оцінювати вплив навколишнього середовища на стан здоров`я людини для оцінки стану захворюваності населення.

ПРН 25. Зрозуміло і однозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і нефахівців.

ПРН 27. Вільно спілкуватися державною мовою, як усно так і письмово для обговорення професійної діяльності, досліджень та проектів.

1. 

19. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

19.1 Базова (основна) література

1) Патоморфологія: національний підручник / В.Д.Марковський, В.О.Туманський І.В. Сорокіна та ін., за ред. В.Д.Марковського, В.О.Туманського. — К.: ВСВ «Медицина»,». 2015 — 936с., кольор.вид.  ISBN 978-617-505-450-5

2) Кумар В. Основи патології за Роббінсом : пер 10-го англ. вид. : у 2 т. / Віней Кумар, Абдул К. Аббас, Джон К. Астер ; наук. ред. пер. проф.: І. Сорокіна, С. Гичка, І. Давиденко. – К. : ВСВ “Медицина”, 2019 (1-й том), 2020 (2-й том).

19.1  Допоміжна література

1. Основи патології за Роббінсом і Кумаром: пер 11-го англ. вид. /К. Аббас, Джон К. Астер ; наук. ред. пер. проф.: І. Сорокіна, С. Гичка, І. Давиденко. – К. : ВСВ “Медицина”, 2024.

2. Струков А.І., Серов В.В. Патологічна анатомія. - Харків, 1998

3. Іліка В.В . Аналіз макропрепаратів та тестові завдання з патоморфології модуль 1 (частина 1). Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти. Чернівці, БДМУ, 2023. – 150 с.

4. Гарвасюк О.В. Аналіз макропрепаратів та тестові завдання з патоморфології модуль 1 (частина 2). Навчальний посібник. Чернівці: БДМУ; 2023. 150 с. (4,5 авторських аркуша).

5. Давиденко І.С., Тюлєнєва О.А., Курченко І.Ф. Діагностика патологічних процесів на практичних заняттях з патоморфології. Навчальний посібник. – Чернівці: БДМУ. – 2011. – 124 с.

6. Посібник для практичних занять з патоморфології / За ред..А.Ф.Яковцової, В.В.Гаргіна, Н.І.Горголь, О.А.Омельченко. – Харків: ХДМУ, 2008. – 348с.

7. PRETEST. Загальна патологічна анатомія. Навчальний посібник / За ред. В.М.Благодарова, Богомолець К.О. – Київ: НМУ, 2004. – 152 с.

8. Rubin's Pathology : Clinicopathologic Foundations of Medicine, 5th Edition. - Lippincott Williams & Wilkins, 2008. – 1844 p

9. Robbins and Cotran Pathologic Basis of Disease. – Elsevier Inc. - 8-th ed. – 2012. 1504 p.

10. Robbins Review of Pathology – USMLE-style questions.- Sounders Company. – 2014. – 320 p.

11. Cells, Tissues, and Disease: Principles of General Patholog , 2nd Edition. – 2004. -  Oxford University Press.- 896p.

12. USMLE' Step 1.  Pathology  Notes. - Kaplan,  Inc., 2022 .- 324 p.

13. Scheider A., Szanto Ph. Pathology Tests. – Lippincott, 2002. – 488 p.

14. Color Atlas of Pathology. - Stuttgart · New York, 2004. – 479 p.

15. Essentials of Autopsy Practice. Current Methods and Modern Trends. - Springer-Verlag London Limited, 2006. – 247p.

16. An Atlas of Tissue Biology and Pathology. - Springer-Verlag/Wien, 2005. – 341p.

19.3 Інформаційні ресурси

1. Підручники та навчально-методичні посібники.

2. Навчальні та методичні матеріали кафедри.

3. Наочні матеріали  до практичних занять (таблиці,  схеми, алгоритми, стенди, альбоми тощо).

4. Освітній портал ВМНЗ.

5. Офіційний сайт МОЗ України – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua

6. Офіційний сайт ВООЗ – режим доступу: http://www.who.int

Завідувач кафедри,

д.мед.н., професор ДАВИДЕНКО І.С.