Кафедра патологічної анатомії Буковинського державного медичного університету

Силабус Медицина

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор закладу вищої освіти

з науково-педагогічної роботи

доцент ______________ В.М.Ходоровський

“____”______________________2024 р.

ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

(СИЛАБУС)

з вивчення навчальної дисципліни

«ПАТОМОРФОЛОГІЯ»

галузь знань _____22 “Охорона здоров'я”____________________________

(шифр і назва галузі знань)

спеціальності _____________222 Медицина_________

Освітній ступінь ____________магістр ___________

Курс навчання ___________ 3__________________________________

Форма навчання ______________денна____________________________

Кафедра ______патологічної анатомії__________

Схвалено на засіданні кафедри патологічної анатомії

“____”_______2024року (протокол № ____)

Завідувач кафедри патологічної анатомії

д.мед.н., професор _________________ (Давиденко І.С.)

(підпис)

Схвалено предметною методичною комісією медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю Буковинського державного медичного університету

“____”_________2024 року (протокол № ______)

Голова предметно-методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю,

д.мед.н., професор ____________________ (Кривецький В.В.)

(підпис)

Чернівці - 2024

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ,
ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ НАВЧАЛЬНУ ДИСЦИПЛІНУ

Кафедра

Патологічної анатомії

Прізвище, ім’я, по батькові науково-педагогічних працівників, посада, науковий ступінь (спеціальність), вчене звання,

e-mail

Давиденко Ігор Святославович, завідувач кафедри, д.мед.н. (патологічна анатомія - 14.03.02), професор

davydenko.igor@bsmu.edu.ua

Тюлєнєва Олена Анатоліївна, доцент закладу вищої освіти, к.мед.н. (патологічна анатомія - 14.03.02), доцент

tuleneva@bsmu.edu.ua

Гарвасюк Олександра Василівна, доцент закладу вищої освіти, к.мед.н. (патологічна анатомія - 14.03.02), доцент

sashagarvasuk@gmail.com

Іліка Віталій Валер’янович, доцент закладу вищої освіти, к.мед.н. (патологічна анатомія - 14.03.02), доцент

vitaliy.ilika@bsmu.edu.ua

Лазарук Олександр Володимирович, доцент закладу вищої освіти, к.мед.н. (патологічна анатомія - 14.03.02)

lasarukov@bsmu.edu.ua

Олійник Ігор Юрійович, професор закладу вищої освіти, д.мед.н. (нормальна анатомія - 14.03.01), професор

olijnyk.igor@bsmu.edu.ua

Паньків (Комар) Тетяна Василівна, асистент, доктор філософії (Медицина - 222)

komar.tetiana.ls14@bsmu.edu.ua

Веб-сторінка кафедри на офіційному веб-сайті університету

https://www.bsmu.edu.ua/patologichnoyi-anatomiyi/

Веб-сайт кафедри

http://pathology.bsmu.edu.ua/

E-mail

pathomorphology@bsmu.edu.ua

Адреса

м. Чернівці, вул. Головна, 137, корпус №8

Номера контактних телефонів

+38 (067) 783-0584, +38 (095) 1936146

2. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО НАВЧАЛЬНУ ДИСЦИПЛІНУ

Статус дисципліни

нормативна

Кількість кредитів

Загальна кількість годин

210

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота

100

Вид заключного контролю

підсумковий модульний контроль №1 та №2

3. Опис навчальної дисципліни (Анотація):

Предметом вивчення навчальної дисципліни є структурне підґрунтя хвороб людини для поглибленого засвоєння фундаментальних основ медицини та клінічної картини захворювань з подальшим використанням одержаних знань у практичній роботі лікаря. Патоморфологія як навчальна дисципліна ґрунтується на засвоєнні студентами анатомії та фізіології людини, гістології, цитології, ембріології та генетики, мікробіології, вірусології й імунології, біологічної хімії, медичної біології та медичної фізики. Засвоєння патоморфології інтегрується з вивченням патологічної фізіології та клінічних дисциплін.

Вивчення структурних основ хвороб людини складається з двох розділів: загальної та клінічної патоморфології (спеціальної патоморфології) і танатології.

Загальна патоморфологія закладає розуміння структурних основ клітинно-органної патології — типових загальнопатологічних процесів, сукупність яких зумовлює морфофункціональні прояви певних захворювань.

Спеціальна (клінічна) патоморфологія дає знання структурних основ розвитку хвороб людини та їх клінічних проявів, одужання, ускладнень і наслідків; знання змін захворювань, що розвиваються у зв’язку зі змінами умов життя людини та навколишнього середовища (патоморфоз); знання хвороб, що виникають унаслідок різноманітних медичних заходів – профілактичних, діагностичних, лікувальних, косметологічних, анестезіологічних, реанімаційних (патологія терапії, реанімаційна патологія, ятрогенії).

Танатологія закладає знання про причини, механізми та види смерті хворих, на яких ґрунтується сучасна випереджальна інтенсивна терапія.

Семестри: V - VІ

Програма навчальної дисципліни структурована на два семестри

V семестр Розділ 1. Загальна патоморфологія

VІ семестр Розділ 2. Спеціальна патоморфологія

та складається з таких змістових модулів:

Змістовий модуль 1. Введення. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

Змістовий модуль 3. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

Змістовий модуль 4. Пухлини.

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

Змістовий модуль 8. Хвороби вагітності, та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Хвороби кістково-м'язової системи.

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційного процесу.

4. ПОЛІТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

4.1.Перелік нормативних документів:

- Положення про організацію освітнього процесу (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/polozhennya-pro-organizacziyu-osvitnogo-proczesu-u-vdnzu-bukovinskij-derzhavnij-medichnij-universitet.pdf);

- Інструкція щодо оцінювання навчальної діяльності студентів БДМУ в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/bdmu-instrukcziya-shhodo-oczinyuvannya-%D1%94kts-2014-3.pdf);

- Положення про порядок відпрацювання пропущених та незарахованих занять (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/12/reworks.pdf);

- Положення про апеляцію результатів підсумкового контролю знань здобувачів вищої освіти (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/07/polozhennya-pro-apelyacziyu-rezultativ-pidsumkovogo-kontrolyu-znan.pdf);

- Кодекс академічної доброчесності (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/12/kodeks_academic_faith.pdf);

- Морально-етичний кодекс студентів (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/12/ethics_code.docx);

- Положення про запобігання та виявлення академічного плагіату (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/12/antiplagiat-1.pdf);

- Положення про порядок та умови обрання студентами вибіркових дисциплін (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/04/nakaz_polozhennyz_vybirkovi_dyscypliny_2020.pdf);

- Правила внутрішнього трудового розпорядку Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» (https://www.bsmu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/17.1-bdmu-kolektivnij-dogovir-dodatok.doc).

4.2.Політика щодо дотримання принципів академічної доброчесності здобувачів вищої освіти:

- самостійне виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролів без використання зовнішніх джерел інформації;

- списування під час контролю знань заборонені;

- самостійне виконання індивідуальних завдань та коректне оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичення ідей, тверджень, відомостей.

4.3.Політика щодо дотримання принципів та норм етики та деонтології здобувачами вищої освіти:

- дії у професійних і навчальних ситуаціях із позицій академічної доброчесності та професійної етики та деонтології;

- дотримання правил внутрішнього розпорядку університету, бути толерантними, доброзичливими та виваженими у спілкуванні зі студентами та викладачами, медичним персоналом закладів охорони здоров'я;

- усвідомлення значущості прикладів людської поведінки відповідно до норм академічної доброчесності та медичної етики.

4.4.Політика щодо відвідування занять здобувачами вищої освіти:

- присутність на всіх навчальних заняттях (лекціях, практичних заняттях, підсумковому модульному контролі) є обов'язковою з метою поточного та підсумкового оцінювання знань (окрім випадків з поважних причин).

4.5.Політика дедлайну та відпрацювання пропущених або незарахованих занять здобувачами вищої освіти:

- відпрацювання пропущених занять відбувається згідно з графіком відпрацювання пропущених або незарахованих занять та консультацій.

5. ПРЕРЕКВІЗИТИ І ПОСТРЕКВІЗИТИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ):

програма базується на вивченні студентами відповідних розділів фундаментальних дисциплін – анатомії та фізіології людини, гістології, цитології, ембріології та генетики, мікробіології, вірусології й імунології, біологічної хімії, медичної біології та медичної фізики. Засвоєння патоморфології інтегрується з вивченням патологічної фізіології та клінічних дисциплін.

6. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:

6.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Патоморфологія» є вивчення мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови структур людського організму, їх розвитку і змін у різноманітних умовах життєдіяльності для вивчення клініки, проведення диференційної діагностики і використання отриманих знань в практичній роботі лікаря з урахуванням вікових особливостей.

6.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Патоморфологія” є:

- Вивчення типових загальнопатологічних процесів, сукупність яких зумовлює морфологічні прояви захворювань.

- Вивчити структурне підґрунтя розвитку хвороб та їх клінічних проявів, структурних основ одужання, ускладнень та наслідків.

- Вивчити методи патоморфологічних досліджень: аутопсія біопсія, дослідження біопсійного матеріалу.

7. КОМПЕТЕНТНОСТІ, ФОРМУВАННЮ ЯКИХ СПРИЯЄ НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА:

Згідно з вимогами стандарту дисципліна забезпечує набуття студентами компетентностей:

Програмні компетентності

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі, у тому числі дослідницького та інноваційного характеру у сфері медицини. Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.

Загальні компетентності

(ЗК)

ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 4. Знання та розуміння предметної галузі та розуміння професійної діяльності.

ЗК 5. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

ЗК 6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК 7. Здатність працювати в команді.

ЗК 8. Здатність до міжособистісної взаємодії.

ЗК 9. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 10. Здатність використовувати інформаційні і комунікаційні технології.

ЗК 11. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 12. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.

ЗК 13. Усвідомлення рівних можливостей та гендерних проблем.

ЗК 14. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК 15. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК 16. Здатність ухвалювати рішення та діяти, дотримуючись принципу неприпустимості корупції та будь-яких інших проявів недоброчесності.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

ФК 1. Здатність збирати медичну інформацію про пацієнта і аналізувати клінічні дані.

ФК 2. Здатність до визначення необхідного переліку лабораторних та інструментальних досліджень та оцінки їх результатів.

ФК 3. Здатність до встановлення попереднього та клінічного діагнозу захворювання.

ФК 7. Здатність до діагностування невідкладних станів.

ФК 10. Здатність до виконання медичних маніпуляцій.

ФК 11. Здатність розв’язувати медичні проблеми у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності, включаючи систему раннього втручання.

ФК 15. Здатність до проведення експертизи працездатності.

ФК 16. Здатність до ведення медичної документації, в тому числі електронних форм.

ФК 17. Здатність до оцінювання впливу навколишнього середовища, соціально-економічних та біологічних детермінант на стан здоров’я індивідуума, сім’ї, популяції.

ФК 18. Здатність до проведення аналізу діяльності лікаря, підрозділу, закладу охорони здоров’я, забезпечення якості медичної допомоги і підвищення ефективності використання медичних ресурсів.

ФК 20. Здатність до проведення епідеміологічних та медико-статистичних досліджень здоров’я населення; обробки соціальної, економічної та медичної інформації.

ФК 21. Зрозуміло і однозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.

ФК 23. Здатність розробляти і реалізовувати наукові та прикладні проекти у сфері охорони здоров’я.

ФК 24. Дотримання етичних принципів при роботі з пацієнтами, лабораторними тваринами.

ФК 25. Дотримання професійної та академічної доброчесності, нести відповідальність за достовірність отриманих наукових результатів.

8. Програмні результати навчання

ПРН 1. Мати ґрунтовні знання із структури професійної діяльності. Вміти здійснювати професійну діяльність, що потребує оновлення та інтеграції знань. Нести відповідальність за професійний розвиток, здатність до подальшого професійного навчання з високим рівнем автономності.

ПРН 2. Розуміння та знання фундаментальних і клінічних біомедичних наук, на рівні достатньому для вирішення професійних задач у сфері охорони здоров’я.

ПРН 3. Спеціалізовані концептуальні знання, що включають наукові здобутки у сфері охорони здоров’я і є основою для проведення досліджень, критичне осмислення проблем у сфері медицини та дотичних до неї міждисциплінарних проблем, включаючи систему раннього втручання.

ПРН 21. Відшуковувати необхідну інформацію у професійній літературі та базах даних інших джерелах, аналізувати, оцінювати та застосовувати цю інформацію.

ПРН 22. Застосовувати сучасні цифрові технології, спеціалізоване програмне забезпечення, статистичні методи аналізу даних для розв’язання складних задач охорони здоров’я.

ПРН 23. Оцінювати вплив навколишнього середовища на стан здоров`я людини для оцінки стану захворюваності населення.

ПРН 25. Зрозуміло і однозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і нефахівців.

ПРН 27. Вільно спілкуватися державною мовою, як усно так і письмово для обговорення професійної діяльності, досліджень та проектів.

9. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 210_годин/ 7_кредитів ECTS.

Модуль 1. Загальні патологічні процеси.

Змістовий модуль 1. Введення. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

Конкретні цілі:

1. Визначати місце патоморфології як науки, галузі практичної медицини і учбового предмету. Засвоїти методи дослідження патоморфологіїї.

2. Аналізувати етапи становлення патоморфології та внесок вітчизняних вчених в розвиток світової патоморфології.

3. Інтерпретувати морфологію стереотипних та специфічних ушкодженнь клітинних органел та пояснювати клітинно-матриксні взаємодії.

4. Пояснювати клітинні та позаклітинні механізми трофіки та причини їх порушень. Пояснювати морфологію оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин.

5. Інтерпретувати морфологію внутрішньоклітинного, позаклітинного накопичення білків, вуглеводів, ліпідів та накопичення ендогенних і екзогенних пігментів та їх наслідки.

6. Інтерпретувати морфологію порушень мінерального обміну, його наслідки.

7. Інтерпретувати морфологію, клініко-морфологічні форми та наслідки некрозу.

8. Пояснювати основи танатології, інтерпретувати смерть та її ознаки.

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

Конкретні цілі:

1. Пояснювати морфологічні прояви порушень іонно-осмотичного і водного балансу.

2. Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів кровообігу: артеріального та венозного повнокрів'я, ішемії, кровотечі, стазу, плазморагії, шоку, емболії.

3. Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів лімфообігу.

4. Аналізувати морфологічні прояви та наслідки геморагічних синдромів.

5. Аналізувати морфологічні прояви та наслідки тромбозу.

6. Аналізувати морфологічні прояви та наслідки синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

7. Аналізувати морфологічну характеристику різновидів ексудативного запалення.

8. Аналізувати морфологічні особливості та наслідки проліферативного запалення.

Змістовий модуль 3. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати морфологічні зміни загруднинної залози (тимуса) при його вродженій та набутій патології.

2. Інтерпретувати морфологічні зміни при реакціях гіперчутливості.

3. Пояснювати морфологічні прояви автоімунних хвороб.

4. Пояснювати морфологічні прояви первинної і вторинної імунної недостатності.

5. Визначати структурні основи фізіологічної адаптації і компенсації.

6. Пояснювати морфогенез, види та морфологічну характеристику регенераторного процесу.

Змістовий модуль 4. Пухлини.

Конкретні цілі:

1. Інтерпретувати сучасні поняття канцерогенезу злоякісних і доброякісних пухлин.

2. Трактувати передпухлинні стани і зміни, їхню сутність, морфологію.

3. Трактувати загальні морфологічні особливості злоякісних та доброякісних пухлин.

4. Трактувати морфогенез та гістогенез пухлин.

5. Пояснювати механізми та шляхи метастазування.

6. Пояснювати найважливіші клініко-морфологічні прояви пухлинного росту.

7. Аналізувати морфологічну характеристику доброякісних та злоякісних пухлин із тканин, що походять з мезенхими.

8. Аналізувати морфологічні особливості пухлин з нервової тканини.

9. Трактувати значення передпухлинних змін при пухлинах з меланінутворюючої тканини, морфологічні особливості невусів та меланоми.

10. Пояснювати особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими.

11. Інтерпретувати сучасну класифікацію пухлин дитячого віку.

12. Пояснювати морфологічні особливості дизонтогенетичних пухлин.

13. Визначати морфологічні особливості тератом та тератобластом.

14. Визначати морфологічні особливості пухлин з камбіальних ембріональних тканин та пухлин дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

Модуль 2. Спеціальна патоморфологія.

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

Конкретні цілі:

1. Трактувати морфологічну характеристику анемії внаслідок крововтрати, підвищеного кроворуйнування та порушеного кровоутворення.

2. Трактувати морфологічну характеристику тромбоцитопенії, тромбоцитопатії та коагулопатії.

3. Трактувати види, стадії перебігу, клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, лікарський патоморфоз, вікові особливості, причини смерті при гострому та хронічному лейкозі.

4. Трактувати морфологічні прояви пухлинних захворювань лімфатичних вузлів (ходжкинських та неходжкинських лімфом).

5. Трактувати морфологічну характеристику, стадії атеросклерозу та органні ураження при ньому.

6. Трактувати морфо-функціональні зміни у міокарді при гострій та хронічній формах ішемічної хвороби серця, а також наслідки, ускладнення, причини смерті.

7. Трактувати клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, причини смерті при ессенціальній гіпертензії (гіпертонічній хворобі) та при вторинних (симптоматичних) гіпертензіях.

8. Визначати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ревматичних хворобах та васкулітах.

9. Аналізувати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ендо- міокардитах різного генеза.

10. Трактувати морфологічні різновиди набутих та уроджених вад серця, їх ускладнення та причини смерті.

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи.

Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

Конкретні цілі:

1. Трактувати поняття церебро-васкулярної хвороби, факторів ризику і морфологічні прояви ішемічного, геморагічного та змішаного інсультів головного мозку.

2. Трактувати морфологічні зміни при хворобі Альцгеймера, демієлінізуючих захворюваннях (розсіяний склероз) та при боковому аміотрофічному склерозі.

3. Трактувати морфологічні зміни при постреанімаційній енцефалопатії.

4. Трактувати морфологічні зміни при інфекційних захворюваннях центральної нервової системи.

5. Трактувати морфогенез, клініко- морфологічні прояви, ускладнення, наслідки гострих та хронічних захворюваннь верхніх дихальних шляхів.

6. Трактувати морфологічні особливості злоякісних пухлин бронхів і легень, шляхи їх метастазування.

7. Трактувати різновиди та клініко-морфологічні прояви, ускладнення та наслідки захворюваннь стравоходу, шлунка та кишечника.

8. Трактувати класифікацію, макроскопічні і гістологічні форми, особливості метастазування раку шлунка.

9. Трактувати клініко-морфологічну характеристику, наслідки перитоніту, первинних і вторинних пухлин очеревини.

10. Трактувати патологічну анатомію захворювань печінки.

11. Трактувати морфо-функціональні прояви жовчно-кам'яної хвороби, гострого і хронічного холециститу, гострого і хронічного панкреатиту.

Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи.

Хвороби статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

Конкретні цілі:

1. Трактувати причини, клініко-морфологічні прояви синдромів, пов'язаних з дисфункцією гіпофіза.

2. Трактувати клініко-морфологічні прояви, ускладнення та причини смерті при цукровому діабеті.

3. Трактувати морфогенез та морфологічні прояви хвороб щитоподібної та паращитоподібної залоз.

4. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб надниркових залоз.

5. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб епіфізу мозку.

6. Трактувати морфологічні прояви захворювань жіночих статевих органів та молочної залози.

7. Трактувати морфологічні прояви хвороб чоловічих статевих органів.

8. Трактувати сучасну клініко-морфологічну класифікацію, морфологічні прояви хвороб нирок.

9. Пояснювати морфологічні зміни кісток при захворюваннях кістково-суглобової системи.

10. Пояснювати клініко-морфологічні прояви м'язових дистрофій, міопатій, міастеній.

Конкретні цілі:

1. Трактувати морфологічні прояви, ускладнення і наслідки абортів, ектопічної вагітності, ОРН-гестозів та трофобластичної хвороби.

2. Трактувати основні види патології плаценти.

3. Пояснювати клініко-морфологічні прояви, прогноз пологової травми і пологових ушкодженнь.

4. Пояснювати клініко-морфологічні прояви недоношеністі, переношеністі та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду (ЗВУР).

5. Трактувати клініко-морфологічні прояви гемолітичной і геморагічної хвороби немовлят та пневмопатій.

6. Трактувати клініко-морфологічні прояви внутрішньоутробних інфекцій, фетопатій та уроджених вад розвитку.

7. Пояснювати клініко-морфологічні основи хвороб, пов'язаних з недостатнім та надмірним харчуванням, гіпо- та авітамінозами.

8. Трактувати пато- та морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення професійних хвороб, що викликані впливом хімічних виробничих факторів, пилу, змінами атмосферного тиску, впливом промислового шуму, електромагнітних хвиль радіочастот, температурних впливів, впливу електричного струму, іонізуючих випромінювань.

9. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення хімічних і лікарських впливів.

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційного процесу.

Конкретні цілі:

1. Трактувати загальну характеристику інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінацію, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.

2. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при кишкових інфекційних хворобах.

3. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при вірусних хворобах, рикетсеозах.

4. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при інфекційних хворобах переважно дитячого віку.

5. Аналізувати морфологію тканинних реакцій, складові первинного туберкульозного комплексу.

6. Інтерпретувати клініко-морфологічні прояви та ускладнення первинного, гематогенного та вторинного туберкульозу.

7. Трактувати клініко-морфологічні прояви форм сепсісу: септицемії, септикопіємії, септичного (інфекційного) ендокардиту.

8. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при чумі, туляремії, сибірці, холері.

9. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при хворобах, збудниками яких є найпростіші, гельмінти: малярії, амебіазі, балантидіазі, ехінококозі, цистицеркозі, опісторхозі, шистосомозі.

10. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при мікозах.

5.2. Тематична структура модуля (змістових модулів).

Модуль 1. Загальні патологічні процеси.

Змістовий модуль 1. Введення. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

Тема 1. Предмет і задачі патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Основні етапи розвитку патоморфології.

Тема 2. Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

Тема 3. Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

Тема 4. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

Тема 5. Морфологія оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

Тема 6. Порушення іонно-осмотичного і водного балансу.

Тема 7. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу.

Тема 8. Порушення гемостазу. Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

Тема 9. Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

Тема 10. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

Змістовий модуль 3. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

Тема 11. Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани. Відторгнення трансплантату.

Тема 12. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

Тема 13. Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

Змістовий модуль 4. Пухлини.

Тема 14. Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

Тема 15. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

Тема 16. Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

Тема 17. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з епітелію.

Тема 18. Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

Тема 19. Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

Тема 20. Розтин.

Модуль 2. Спеціальна патоморфологія.

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

Тема 21. Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії)

Тема 22. Лімфоми.

Тема 23. Атеросклерозз.

Тема 24. Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

Тема 25. Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

Тема 26. Системні хвороби сполучної тканини.

Тема 27. Системні васкуліти.

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

Тема 28. Церебро-васкулярна хвороба. Травматичні ушкодження мозку.

Тема 29. Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія. Хвороби периферійної нервової системи.

Тема 30. Захворювання бронхолегеневої системи.

Тема 31. Хвороби стравоходу, шлунка та кишечника.

Тема 32. Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

Тема 33. Розтин.

Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

Тема 34. Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

Тема 35. Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

Тема 36. Хвороби нирок та сечових шляхів.

Тема 37. Паратиреоїдна остеодистрофія, остеопетроз, хвороба Педжета, фіброзна дисплазія, остеомієліт, хвороби суглобів, м'язові дистрофії, міастенія.

Тема 38. Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти.

Тема 39. Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

Тема 40. Патоморфологічні зміни хвороб, пов'язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарняна хвороба та ін.

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційного процесу.

Тема 41. Інфекційні і паразитарні хвороби. Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

Тема 42. Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсиози. Прионові інфекції.

Тема 43. Дитячі інфекції.

Тема 44. Туберкульоз.

Тема 45. Сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

Змістовий модуль 10. Патоморфологія хвороб голови та шиї.

Тема 46 Хвороби твердих тканин зуба, пульпи і періапікальних тканин зуба. Хвороби ясен і пародонта.

Тема 47 Хвороби щелеп, слинних залоз, губ, язика, м'яких тканин ротової порожнини

Тема 48 Пухлини та пухлиноподібні захворювання ротової порожнини

Тема 49 Підсумковий модульний контроль

10-11. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (Модуль 1 та 2)

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Усього

у тому числі

Аудиторні

Самостійна

робота студента

Індиві-дуальна робота

Лекції

Практичні
заняття

Модуль 1. Загальні патологічні процеси.

Змістовий модуль I. Введення. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

1. Мета патоморфології. Вступ до патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень.

2. Морфологія оборотного ушкодження клітин. Внутрішньоклітинні та позаклітинні накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

3. Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

4. Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

5. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

1. Порушення іонно-осмотичного і водного балансу.

2. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу.

3. Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

4. Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

5. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

Разом за змістовим модулем 2

Змістовий модуль 3. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

1. Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості.

2. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

3. Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

Разом за змістовим модулем 3

Змістовий модуль 4. Пухлини.

1. Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

2. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

3. Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

4. Номенклатура і морфологічні особливості незрілих пухлин з епітелію (карцином).

5. Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

6. Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

7. Практичні навички. Розтин.

8. Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 1 – «Загальні патологічні процеси».

Разом за змістовим модулем 4

Разом за змістовим модулем 1

Модуль 2. Спеціальна патоморфологія.

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

1. Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії).

2. Лімфоми.

3. Атеросклероз.

4. Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

5. Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

6. Системні хвороби сполучної тканини.

7. Системні васкуліти.

Разом за змістовим модулем 5

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

1. Церебро-васкулярна хвороба.

2. Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія.

Хвороби периферійної нервової системи.

3. Захворювання бронхолегеневої системи.

4. Хвороби стравоходу та шлунка. Пухлини стравохода та шлунка. Хвороби кишечника. Пухлини кишечника.

4. Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

6. Практичні навички. Розтин.

Разом за змістовим модулем 6

Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби сечо-статевої системи. Хвороби кістково-м'язової системи.

1. Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

2. Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

3. Хвороби нирок та сечових шляхів.

4. Паратиреоїдна остеодистрофія, остеомієліт, фіброзна дисплазія, остеопетроз, хвороба Педжета, м'язові дистрофії, міастенія.

Разом за змістовим модулем 7

1. Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти.

2. Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

3. Патоморфологічні зміни хвороб, пов'язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарська хвороба.

4. Практичні навички. Розтин.

Разом за змістовим модулем 8

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційних захворювань.

1. Інфекційні і паразитарні хвороби. Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби. Малярія.

2. Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рикетсіози. Пріонові інфекції.

3. Дитячі інфекції.

4. Туберкульоз.

5. Сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

6. Хвороби, збудниками яких є найпростіші, гельмінти. Мікози.

7. Практичні навички. Розтин.

Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 2 – «Спеціальна патоморфологія».

Разом за змістовим модулем 9

Індивідуальна робота
(за наявності)

Підсумковий модульний контроль (усього)

УСЬОГО ГОДИН

210

100

12. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№

з/п

Назва теми

К-сть

год.

Предмет і задачі патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Основні етапи розвитку патоморфології. Морфологія оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

Порушення обміну речовин і їх метаболізму. Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу.

Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості.

Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з епітелію.

Лейкози (лейкемії) та лімфоми.

Атеросклероз і артеріосклероз. Ішемічна хвороба серця.

Системні хвороби сполучної тканини з аутоімунізацією.

Захворювання органів дихання.

Хвороби нирок.

Інфекційні і паразитарні хвороби. Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

Разом

13. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

Тематичний план практичних занять (Модуль 1)

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Предмет і задачі патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Розтин (автопсія).

Морфологія оборотного і необоротного ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості. Амілоїдоз.

10.

Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

11.

Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

12.

Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

13.

Номенклатура і морфологічні особливості пухлин нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

14.

Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

15.

Номенклатура і морфологічні особливості незрілих пухлин з епітелію (карцином).

16.

Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

17.

Практичні навички. Розтин.

18.

Підсумковий модульний контроль:

в тому числі практичної підготовки

теоретичної підготовки

РАЗОМ

Тематичний план практичних занять (Мудуль 2)

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

19.

Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії).

20.

Лімфоми.

21.

Атеросклероз.

22.

Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

23.

Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

24.

Системні хвороби сполучної тканини.

25.

Хвороби нервової системи. Церебро-васкулярна хвороба.

26.

Захворювання бронхолегеневої системи

27.

Хвороби стравоходу, шлунка та кишечнику.

28.

Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

29.

Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

30.

Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

31.

Хвороби нирок та сучових шдяхів.

32.

Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

33.

Патоморфологічні зміни хвороб, пов'язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарська хвороба.

34.

Інфекційні і паразитарні хвороби. Характеристика інфекційного процесу. Кишкові інфекційні хвороби.

35.

Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсіози. Пріонові інфекції.

36.

Дитячі інфекції.

37.

Туберкульоз.

38.

Сепсис. Карантинні інфекції. Сифіліс.

39.

Практичні навички. Розтин.

40.

Підсумковий контроль засвоєння модуля 2, в тому числі:

контроль практичної підготовки

тестовий контроль теоретичної підготовки

РАЗОМ

Разом практичних занять - 70 годин за молуль 1 та модуль 2

14. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№

з/п

Назва теми

К-сть

год.

Модуль 1 «Загальні патологічні процеси»

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

2.1

Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

2.2

Порушення іонно-осмотичного і водного балансу.

2.3

Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 1

РАЗОМ за модуль 1

Модуль 2 «Спеціальна патоморфологія»

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

5.1

Системні васкуліти.

5.2

Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія.

Хвороби периферійної нервової системи.

5.3

Паратиреоїдна остеодистрофія, остеомієліт, фіброзна дисплазія, остеопетроз, хвороба Педжета, м'язові дистрофії, міастенія.

5.4

Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти.

5.5

Хвороби, збудниками яких є найпростіші, гельмінти. Мікози.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2

РАЗОМ за модуль 2

Разом

100

15. ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальні завдання не передбачені

16. ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Модуль 1: ЗАГАЛЬНІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Змістовий модуль 1: Введення. Морфологія ушкодження і загибель клітин та тканин.

1. Патологічна анатомія як наука, галузь практичної медицини і учбовий предмет.

2. Зміст, задачі, об'єкти та методи патоморфологічних досліджень.

3. Рівні дослідження структурних основ хвороб.

4. Основні етапи розвитку патоморфології.

5. Внесок вітчизняних вчених в розвиток світової патоморфології.

6. Поняття про ультраструктурну патологію клітини.

7. Морфогенез та морфологія внутрішньоклітинного та позаклітинного накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

8. Морфогенез та морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів.

9. Морфогенез та морфологія порушеннь мінерального обміну.

10. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз – морфологічні прояви.

11. Структурні механізми та клініко-патологоанатомічна характеристика основних періодів танатогенезу.

12. Смерть: визначення, ознаки і термін розвитку.

13. Постреанімаційний період: визначення, патологоанатомічні особливості пошкодження життєво-важливих органів і відновлення їх функцій.

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

1. Морфологія порушень іонно-осмотичного і водного балансу.

2. Морфологія та наслідки порушень при різних видах гіперемій.

3. Морфогенез та патоморфологія ішемії.

4. Морфогенез та патоморфологія інфаркту.

5. Визначення та морфогенез видів кровотечі, крововиливу.

6. Морфогенез, патоморфологія, наслідки стазу.

7. Патоморфологія, наслідки плазморагії.

8. Патоморфологія, види, наслідки емболії.

9. Морфогенез, патоморфологія, наслідки шока.

10. Патоморфологія, наслідки порушеннь лімфообігу.

11. Морфогенез, патоморфологія, наслідки тромбозу, ДВЗ-синдрому.

12. Визначення ексудативного запалення. Види, морфологічна характеристика, клінічне значення ексудативного запалення.

13. Визначення проліферативного запалення. Морфологічні особливості, наслідки проліферативного запалення.

14. Види, морфологічна характеристика гранульоматозного запалення.

15. Види, морфологічна характеристика специфічного запалення.

Змістовий модуль 3: Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації такомпенсації.

1. Морфологічна характеристика різних видів гіперчутливості.

2. Визначення, класифікація і загальна морфологічна характеристика автоімунних хвороб.

3. Визначення, загальна морфологічна характеристика первинної і вторинної імунної недостатності.

4. Принципи класифікації амілоїдозу.

5. Системний амілоїдоз (первинний, вторинний): морфологічна характеристика.

6. Локалізований і ендокринний амілоїдоз: морфологічна характеристика.

7. Амілоїд старіння: морфологічна характеристика.

8. Визначення, види, морфологічна характеристика гіперплазії.

9. Визначення, види, морфологічна характеристика атрофіі.

10. Визначення, види, морфологічна характеристика метаплазії.

11. Фазний характер перебігу процесів компенсації в патологічних умовах.

12. Визначення, види, морфологічна характеристика гіпертрофії.

13. Морфо-функціональні особливості гіпертрофії міокарда.

14. Патоморфологія дизадаптації організму.

15. Клітинна та внутрішньоклітинна форми регенерації.

16. Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна.

17. Морфогенез регенераторного процесу.

18. Грануляційна тканина: морфологічна характеристика.

19. Види загоювання ран.

20. Склероз.

Змістовий модуль 4. Пухлини.

1. Визначення пухлинного росту.

2. Сучасні теорії канцерогенезу.

3. Визначення дисплазії, ії види, роль дисплазії у канцерогенезі.

4. Передпухлинні (передракові) стани і зміни, морфологія.

5. Особливості пухлинної клітини.

6. Морфогенез та гістогенез пухлин.

7. Види росту пухлин.

8. Морфологічні особливості доброякісних пухлин.

9. Морфологічні особливості злоякісних пухлин.

10. Метастазування: види, закономірності, механізми.

11. Системні неметастатичні впливи.

12. Загальна характеристика та номенклатура пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

13. Морфологічні особливості доброякісних пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

14. Морфологічні особливості злоякісних пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

15. Шляхи метастазування саркоми.

16. Номенклатура пухлин нервової тканини.

17. Морфологічні особливості пухлин центральної нервової системи.

18. Особливості метастазування пухлин центральної нервової системи.

19. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин вегетативної нервової системи.

20. Номенклатура та морфологічні особливості пухлин периферійної нервової системи.

21. Номенклатура пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Невуси, їх різновиди.

22. Морфологічні особливості меланоми, її морфологічні форми. Значення передпухлинних змін.

23. Номенклатура пухлин з епітелію.

24. Морфологічні особливості пухлин з епітелію без специфічної локалізації: доброякісних (папіллома, аденома) та злоякіснх (рак).

25. Гістологічні варіанти раку.

26. Особливості метастазування раку.

27. Особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими.

28. Дизонтогенетичні пухлини: гамаротоми та гамартобластоми – морфологічні прояви.

29. Тератоми та тератобластоми – морфологічні прояви.

30. Пухлини із камбіальних ембріональних тканин – морфологічні прояви.

31. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих – морфологічні прояви.

Модуль 2. СПЕЦІАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ:

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

1. Визначення, класифікація та морфологічна характеристика анемій.

2. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика тромбоцитопеній та тромбоцитопатій.

3. Класифікація, морфологічна характеристика коагулопатій.

4. Визначення, класифікація, загальна морфологічна характеристика лейкозів.

5. Види, стадії перебігу, морфологічна характеристика гострого лейкозу.

6. Види, стадії перебігу, морфологічна характеристика хронічного лейкозу.

7. Гістопатологічні типи, морфологічна характеристика хвороби Ходжкіна, причини смерті.

8. Загальна характеристика, класифікація, морфологічні прояви та прогноз неходжкинских лімфом.

9. Визначення атеросклерозу, фактори ризику, сучасні теорії.

10. Морфогенез макроскопічних змін при атеросклерозі.

11. Морфогенез мікроскопічних змін при атеросклерозі.

12. Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, органні ураження при атеросклерозі.

13. Визначення, фактори ризику, зв'язок ішемічної хвороби серця з атеросклерозом і гіпертензією.

14. Морфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.

15. Наслідки, ускладнення, причини смерті при інфаркті міокарда.

16. Морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті при хронічній ішемічній хворобі серця.

17. Гіпертонічна хвороба: визначення, фактори ризику.

18. Морфологічні зміни в судинах, серці, зміни в органах при гіпертонічній хворобі.

19. Визначення, класифікація вторинної (симптоматичної) гіпертензії.

20. Загальна характеристика системних хвороб сполучної тканини: порушення імунного гомеостаза і системна прогресуюча дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах.

21. Класифікація, морфогенез, морфологічна характеристика ревматизму.

22. Ендокардит, міокардит, перикардит і панкардит: класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення.

23. Морфологія суглобових проявів (стадії прогресування ревматоїдного поліартриту), ускладнення і наслідки ревматоїдного артриту.

24. Морфологія хвороби Бехтєрєва.

25. Морфогенез, патоморфологія, ускладнення та причини смерті при системному червоному вовчаку.

26. Патологічна анатомія, вісцеральні прояви, ускладнення, причини смерті при системній склеродермії.

27. Патологічна анатомія дерматоміозиту. Ускладнення, причини смерті.

28. Патоморфологія системних васкулітів: неспецифічного аортоартеріїта, вузликового периартеріїта, гранульоматоза Вегенера, облітеруючого тромбангіїта.

29. Патологічна анатомія ендокардиту Леффлера.

30. Патологічна анатомія набутих вад серця.

31. Патологічна анатомія набутих (вторинних) кардіоміопатій.

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

1. Загальна характеристика, класифікація, фонові захворювання і фактори ризику церебро-васкулярної хвороби.

2. Інфаркт (ішемічний інсульт) головного мозку: морфологічна характеристика.

3. Морфогенез, морфологічна характеристика селективного некрозу нейронів (ішемічна енцефалопатія).

4. Морфологічна характеристика, наслідки геморагічного інсульта.

5. Морфологічна характеристика, ускладнення спонтанного внутрішньочерепного крововиливу.

6. Морфологічна характеристика, ускладнення спонтанного субарахноїдального крововиливу.

7. Морфологічна характеристика, ускладнення хвороби Альцгеймера.

8. Морфологічна характеристика, ускладнення розсіяного склероза.

9. Морфологічна характеристика, ускладнення бокового аміотрофичного склероза.

10. Морфологічна характеристика, ускладнення постреанімаційної енцефалопатії.

11. Морфологічна характеристика, ускладнення хвороб периферійної нервової системи.

12. Морфологічна характеристика гострих бронхітів.

13. Сучасна класифікація пневмоній.

14. Морфологічна характеристика та ускладнення лобарної пневмонії.

15. Морфологічна характеристика та ускладнення гострої осередкової пневмонії.

16. Морфологічна характеристика та ускладнення гострої інтерстиційної пневмонії.

17. Морфологічна характеристика гострих деструктивних процесів легень.

18. Визначення а класифікація хронічних неспецифічних захворювань органів дихання.

19. Морфологічна характеристика та ускладнення хронічного бронхіту.

20. Морфологічна характеристика хронічної обструктивної емфіземи.

21. Морфологічна характеристика та ускладнення бронхоектатичної хвороби.

22. Морфологічна характеристика та ускладнення бронхіальної астми.

23. Морфологічна характеристика хронічних дифузійних інтерстиційних хвороб легень.

24. Морфологічна характеристика ідіопатичного легеневого фіброзу.

25. Морфологічна характеристика раку легень.

26. Хвороби стравоходу: морфологічна характеристика.

27. Морфологічна характеристика хронічного гастриту.

28. Патоморфологія виразкової хвороби.

29. Ускладнення виразкової хвороби.

30. Рак шлунка. Макроскопічні і гістологічні форми. Особливості метастазування.

31. Патоморфологія неспецифічного виразкового коліту.

32. Патоморфологія хвороби Крона.

33. Клініко-морфологічні форми апендициту.

34. Ускладнення апендициту.

35. Пухлини кишки.

36. Морфологічна характеристика, прогноз жирового гепатоза.

37. Визначення, морфологічна характеристика, прогноз токсичної дистрофії печінки.

38. Морфогенез, форми, морфологічна характеристика гострого гепатиту.

39. Морфологічна характеристика хронічного гепатиту, ступінь активності та хронізації.

40. Морфологічна характеристика найважливіших типів цирозу.

41. Рак печінки, морфологічна характеристика.

42. Патоморфологія жовчно-кам'яної хвороби.

43. Патоморфологія гострого та хронічного холециститу.

44. Морфологічна характеристика, ускладнення гострого та хронічного панкреатита.

45. Пухлини підшлункової залози, морфологічна характеристика.

1. Морфологічна характеристика, ускладнення та причини смерті при хворобі Іценко-Кушинга.

2. Морфологічна характеристика, ускладнення акромегалії.

3. Морфологічна характеристика нецукрового діабету.

4. Морфологічна характеристика цукрового діабету.

5. Ускладнення цукрового діабету: морфологічна характеристика діабетичної макро- та мікроангіопатії.

6. Мультинодулярний зоб. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

7. Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба): морфологічні особливості щитоподібної залози, вісцеральні прояви.

8. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Морфологічна характеристика.

9. Визначення, патоморфологія тиреоїдита Хашимото.

10. Морфологічні особливості первинного та вторинного гіперпаратиреоза.

11. Первинна хронічна недостатність коркової речовини надниркових залоз (хвороба Адисона): морфологічні прояви.

12. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена: морфологічні прояви.

13. Морфологічна характеристика, наслідки запальних захворюваннь, передракових процесів шийки матки.

14. Морфологічні прояви запальних захворюваннь ендометрія та міометрія.

15. Морфологічні прояви передракових процесів та пухлин ендометрія та міометрія.

16. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки запальних захворюваннь молочних залоз.

17. Морфологічна характеристика фіброзно-кістозних змін молочних залоз.

18. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки доброякісної нодулярної гіперплазії передміхурової залози.

19. Морфологічна характеристика запальних захворюванни яєчок.

20. Сучасна клініко-морфологічна класифікація хвороб нирок.

21. Післяінфекційний гломерулонефрит: морфологічна характеристика, наслідки.

22. Швидкопрогресуючий: морфологічна характеристика, наслідки.

23. Хронічний гломерулонефрит: морфологічна характеристика, наслідки.

24. Класифікація, морфологічні прояви ідіопатичного нефротичного синдрома.

25. Морфологічні прояви мембранозної нефропатії.

26. Морфологічні прояви фокального сегментарного склероза.

27. Морфологічна характеристика, прогноз некротичного нефрозу.

28. Морфологічна характеристика, прогноз тубулоінтерстиційного нефриту.

29. Морфологічна характеристика, прогноз гострого та хронічного пієлонефриту.

30. Морфогенез та морфологічна характеристика нефролітіазу, наслідки .

31. Хронічна ниркова недостатність. Нефросклероз. Патологічна анатомія.

32. Морфологічні зміни кісток при гіперпаратіреоїдній дистрофії.

33. Морфологічна характеристика, ускладнення хвороби Педжета.

34. Морфологічна характеристика, ускладнення фіброзної дисплазії.

35. Морфологічна характеристика, ускладнення остеомієліту.

36. Морфологічна характеристика, причини смерті при м'язовій дистрофії Дюшена.

37. Морфологічна характеристика, причини смерті при міотонії.

1. Класифікація, морфологічна діагностика, ускладнення і наслідки ектопічної вагітністі.

2. Класифікація, морфологічна характеристика ОРН-гестозів.

3. Класифікація, морфологічна характеристика та прогноз трофобластичної хвороби.

4. Морфологічні прояви, вплив на плід і організм жінки, наслідки інфекційних процесів в плаценті.

5. Морфологічні прояви порушень кровообігу в плаценті.

6. Морфологічна характеристика, прогноз затримки внутрішньоутробного розвитку плоду.

7. Пологова травма: класифікація та морфологія.

8. Морфологічна характеристика гемолітичної хвороби немовлят.

9. Морфологічна характеристика геморагічної хвороби немовлят.

10. Морфологічна характеристика, ускладнення пневмопатій.

11. Морфологічна характеристика, наслідки асфіксії.

12. Морфологічна характеристика внутрішньоутробних інфекцій плоду.

13. Морфологічна характеристика, наслідки неінфекційних фетопатій: діабетичної та алкогольної фетопатії.

14. Класифікація та морфологія уроджених вад розвитку.

15. Морфологічна характеристика порушеного і недостатнього харчування.

16. Морфогенез та морфологічна характеристика пневмоконіозів.

17. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті при ушкодженнях, що пов'язані зі змінами атмосферного тиску.

18. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті при ушкодженнях, що пов'язані зі впливом промислового шуму.

19. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від хвороб, що пов'язані зі впливом електромагнітних хвиль радіочастот.

20. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від температурних впливів.

21. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від ушкоджень, що викликані електричним струмом.

22. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті від хвороб, що пов'язані зі впливом іонізуючих випромінювань.

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційних захворювань.

1. Загальна характеристика інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінація, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.

2. Варіанти місцевих і загальних реакцій при інфекціях.

3. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при бактеріальній дизентерії.

4. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при черевному тифі.

5. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при сальмонельозі.

6. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при йерсиніозі.

7. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при респіраторних вірусних інфекціях.

8. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при висипному тифі.

9. Морфологічна характеристика, ускладнення інфекційних захворювань мозку (вірусний, кліщовий енцефаліт).

10. Морфологічна характеристика, ускладнення прионових уражень ЦНС.

11. Морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті при СНІДі.

12. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при корі.

13. Морфологічна характеристика, наслідки, причини смерті при інфекційному мононуклеозі.

14. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при епідемічному паротиті.

15. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при дифтерії.

16. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при скарлатині.

17. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при коклюші.

18. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при поліомієліті.

19. Тканинні реакції при туберкульозі.

20. Патологічна анатомія первинного туберкульозного комплексу.

21. Морфологія прогресування первинного туберкульозу.

22. Патологічна анатомія хронічного перебігу первинного туберкульозу.

23. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при гематогенному туберкульозі з переважним ураженням легенів.

24. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при гематогенному туберкульозі з переважним ураженням внутрішніх органів та кісткової системи.

25. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при вторинному туберкульозі.

26. Сучасний патоморфоз туберкульозу.

27. Клініко-анатомічні форми сепсису: септицемія, септикопіємія, септичний (інфекційний) ендокардит.

28. Чума: клініко-морфологічні форми, ускладнення, причини смерті.

29. Туляремія: клініко-морфологічні форми, причини смерті.

30. Сибірка: клініко-морфологічні форми, причини смерті.

31. Холера: клініко-морфологічні форми, ускладнення, причини смерті.

32. Патоморфологія уродженого сифілісу.

33. Патоморфологія набутого сифілісу.

34. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при малярії.

35. Морфологічна характеристика балантідіаза.

36. Морфологічна характеристика амебіаза.

37. Морфологічна характеристика трихінельоза.

38. Морфологічна характеристика ехінококоза.

39. Морфологічна характеристика цистицеркоза.

40. Морфологічна характеристика опісторхоза.

41. Морфологічна характеристика шистосомоза.

42. Патологічна анатомія дерматомікозів.

43. Патологічна анатомія актиномікоза.

44. Патологічна анатомія кандидоза.

45. Патологічна анатомія аспергільоза.

16. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ТА РОБІТ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Модуль 1: ЗАГАЛЬНІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Змістовий модуль 1: Введення. Морфологія ушкодження і загибель клітин та тканин.

- Трактувати та описувати зміни по електронограмах “Патологія мітозу ”, “Патологія цитоскелету, “Патологія клітинних сполучень”, “Гіперплазія мітохондрій”, “Гіперплазія гранулярної ендоплазматичної сітки клітини”, “Ядерні включення”.

- Трактувати мікроскопічні зміни при білкових, жирових та вуглеводних накопиченнях. Описувати та замальовувати мікропрепарати “Гіалінові краплі в епітелії проксимальних канальців нирки”, “Плоскоклітинний зроговілий рак шкіри”, “Стеатоз печінки”, “Жирова дистрофія міокарда”, “Глікоген в нирці”, “Гіаліноз артеріол селезінки”, “Артеріолосклеротичний нефросклероз”, “Ожиріння серця”.

- Описувати та трактувати макроскопичні зміни шкіри при генералізованому іхтіозі, печінки при її стеатозі та описувати макропрепарат “Гусина печінка”, “Тигрове серце”, “Велика біла нирка”, “Селезінка при хворобі Гоше”.

- Описувати та трактувати гемосидероз по макропрепаратам “Бура індурація легень”, “Гемосидероз селезінки”, “Гемосидероз печінки”; трактувати зміни шкіри при меланомі, невусі та хворобі Адисона, описувати макропрепарати “Меланобластома шкіри”, “Метастаз меланобластоми у печінку”; трактувати макроскопичні зміни в серці при порушеннях обміну ліпофусцина, описувати макропрепарат “Бура атрофія міокарда”.

- Трактувати мікроскопічні зміни при гемосидерозі, описувати та замальовувати мікропрепарат “Бура індурація легень”; мікроскопічні зміни при меланомі, описувати та замальовувати мікропрепарати “Меланобластома шкіри”, “Меланобластома ока”.

- Трактувати макроскопічні зміни в органах при обвапненні, описувати макропрепарати “Метастатичне обвапнення передсердя”, “Метастатичне обвапнення легень”, “Обвапнена фіброміома матки”, “Літопедіон”; трактувати зміни при каменеутворенні, описувати макропрепарати “Камні жовчного міхура”, “Камні нирки”, “Камні сечьового міхура”, “Сіалоліт”.

- Трактувати мікроскопічни зміни в епітелії канальців нирки та в стінках судин при метастатичному обвапненні, описувати та замальовувати мікропрепарат “Метастатичне обвапнення нирки при паратиреоїдній дістрофії”; описувати та замальовувати макропрепарат “Обвапнена фіброміома матки”.

- Трактувати зміни в клітині при апоптозі на електронограмі. Описивути електронограму “Апоптозне тільце” (тільце Каунсільмена при гепатиті).

- Описувати та трактувати макроскопічні зміни при різноманітних клініко-морфологічних формах некрозу, описувати макропрепарати “Нома щоки дитини при кору”, “Інфаркт міокарда”, “Інфаркт селезінки”, “Інфаркт нирки”, “Волога гангрена стопи”, “Суха гангрена нижньої кінцівки”, “Пролежні”.

- Трактувати некротичні зміни епітелію ниркових канальців по мікроскопічній картині. Описувати та замальовувати мікропрепарати “Некроз епітелію проксимальних канальців нирки”, “Казеозний некроз при туберкульозному лімфадениті”.

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу. Запалення.

1. Трактувати та описувати другу стадію утворення тромба по електронограмі “Друга стадія утворення тромба”.

2. Описувати та трактувати макроскопічні зміни при хронічному венозному повнокрів’ї, описувати макропрепарати “Мускатна печінка”, “Бура індурація легень”, “Цианотична індурація селезінки”, “Ціанотична індурація нирок”; описувати та трактувати макроскопічні зміни при геморагічній ерозії шлунка, хронічній язві шлунка с арозією судини та кровотечею, крапчастих крововиливах у головний мозок, гемарагічному пахіменінгиті, кефалогематомі, внутрішньомозковій гематомі; описувати та трактувати макроскопічні зміни при тромбозі, описувати макропрепарати “Пристіночний змішаний тромб в аорті при атеросклерозі”, “ТЕЛА”, “Обтуруючий красний тромб в області біфуркації аорти (с-м Леріша)”, “Тромбоз варикозно розширених вен нижніх кінцівок”, “Хронична аневрізма серця с пристіночним тромбом”, “Геморагічний інфаркт легень”, “Ішемічни інфаркт з геморагічним вінчиком міокарда”, “Ішемічний інфаркт селезінки”, “Постінфарктна кіста мозку”.

3. Трактувати мікроскопічни зміни при хронічному венозному повнокрів’ї, описувати та замальовувати мікропрепарат “Мускатна печінка”, “Бура індурація легень”, “Стаз в капілярах головного мозку”, “Крапчасті крововиливи в головному мозку”, “Тромби глибоких вен нижніх кінцівок”, “Організуючийся тромб с явищами реканалізації та реваскулярізації”, “Геморагічний інфаркт легень”.

4. Трактувати та описувати механізм утворення ексудата по електронограмам “Піноцитоз в ендотелії судини при запаленні”, “Еміграція нейтрофіла через стінку судини при запаленні”.

5. Описувати та трактувати макроскопічні зміни в органах при запаленні по макропрепаратам “Крупозна пневмонія (стадія сірої гепатизації)”, “Фібринозно-гнійний перикардит”, “Дифузний гнійний лептоменінгіт”, “Геморагічний лептоменінгіт”, “Абсцеси в головному мозку”, “Дифтеритичний коліт”, “Флегмона кісті”, “Абсцес легені”, “Гнійний остеомієліт”, “Катаральний гастрит”; описувати та трактувати макроскопичні зміни в органах при продуктивному запаленні, описувати макропрепарати “Кардіосклероз”, “Мікронодулярний (портальний) цироз печінки”, “Кондилома”, “Поліп тонкої кишки”, “Міліарний туберкульоз легень”, “Ехінококоз печінки”, “Ехінококоз селезінки”

6. Трактувати мікроскопічні зміни при різних видах ексудативного запалення, описувати та замальовувати мікропрепарати “Крупозна пнєвмонія (стадія сірої гепатизації)”, “Дифузний гнійний лептоменінгіт”, “Фібринозно-гнійний перикардит”, при продуктивному специфічному та неспецифічному запаленні по мікропрепаратам “Кардіосклероз”, “Мікронодулярний цироз печінки”, “Міліарний туберкульоз легень”.

Змістовий модуль 3: Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

1. Описувати та трактувати макроскопичні зміни в органах по макропрепартам “Тимомегалія”, “Персистуюча вилочкова залоза”, “Тиреоїдит Хашимото”, “Вовчаковий нефрит”, “Ревматичний ендокардит”, “Хронічний гастрит”; описувати та трактувати макроскопичні зміни при реакції гіперчутливості II типу по макропрепарату “Велика строкаста нирка”; описувати та трактувати макроскопичні зміни органів при амілоїдозі по макропрапаратам “Амілоїдоз селезінки (сагова та сальна селезінка)”, “Амілоїдоз печінки”, “Амілоїдоз нирок”, “Амілоїдоз легень”.

2. Трактувати та замальовувати мікроскопічні зміни по мікропрепарту “Хронічний декомпенсований тонзиліт”; трактувати та замальовувати мікроскопічні зміни при реакції гіперчутливості I типу по мікропрепарату “Біоптат бронха при бронхіальній астмі”, III типу по мікропрепарату “Вовчаковий нефрит”, IV типу по мікропрепарату “Вірусний активний гепатит”; описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни органів при амілоїдозі по мікропрапаратам “Амілоїдоз селезінки (сагова та сальна селезінка)”, “Амілоїдоз печінки”, “Амілоїдоз нирок”, “Амілоїдоз легень”.

3. Описувати, трактувати зміни в кардіоміоцитах при гіпертрофії по електронограмі “Гіпертрофія міокарда”.

4. Описувати та трактувати макроскопичні зміни органів по макропрепаратам “Концентрична гіпертрофія серця”, “Ексцентрична гіпертрофія міокарда”, “Післяінфарктний кардіосклероз”, “Стареча атрофія селезінки”, “Гідронефроз”, “Акромегалія”, “Спленомегалія”, “Емфізема легенів”, “Елефантіаз нижньої кінцівки”, “Гідроцефалія”, “Бура атрофія міокарда”.

5. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни органів по мікропрепаратам “Гіпертрофія міокарда”, “Залозисто-кистозна гіперплазія ендометрія”, “Грануляційна тканина”, “Крупноосередковий кардіосклероз”, “Емфізема легень”.

Змістовий модуль 4. Пухлини.

1. Трактувати ультраструктурні зміни пухлинної клітини по електронограмі “Ультраструктурний атипізм пухлинної клітини”.

2. Описувати та характеризувати доброякісні пухлини з гладком’язової тканини “Лейоміома матки”, з фіброзної тканини “Фіброма шкіри”, “Фіброма матки”, жирової тканини “Ліпома”, кровоносних судин “Кавернозна гемангіома печінки”, лімфатичних судин “Лімфангіома”; описувати та характеризувати злоякісну пухлину з кісткової тканини “Саркома стегна”, “Саркома стопи”, з фіброзної тканини “Фібросаркома верхньої кінцівки”.

3. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в доброякісній пухлині з гладком’язової тканини “Лейоміома матки”, з кровоносних судин “Кавернозна гемангіома печінки”; в злоякісній пухлині з сполучної тканини “Недиференційована фібросаркома”.

4. Описувати та характеризувати злоякісну пухлину з меланінутворюючої тканини по макропрепарату “Меланома шкіри”, лімфовузол по макропрепарату “Метастаз меланобластоми в лімфатичний вузол”, печінку по макропрепарату “Метастаз меланобластоми в печінку”; описувати та характеризувати доброякісні та злоякісні пухлини центральної та периферичної нервової системи по макропрепаратам “Менінгеома”, “Епендімома”, “Хоріоїдпапілома”, “Астроцитома”, “Гліобластома”, “Нейрофіброма”, “Нейрофіброматоз”.

5. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в злоякісних пухлинах з меланінутворюючої тканини “Меланома шкіри”, “Меланома ока”; описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в доброякісних та злоякісних пухлинах центральної та периферичної нервової системи по мікропрепарату “Менінгеома”, “Гліобластома”, “Нейрофіброма”.

6. Описувати та характеризувати доброякісні та злоякісні пухлини з епітелію по макропрепаратам “Папілома шкіри”, Папілома сечового міхура”, “Поліпи шлунка”, “Поліп тонкої кишки”, “Цистаденома яєчника”, “Фіброаденома молочної залози”, “Рак шлунка”, “Рак молочної залози”, “Рак тіла матки”, “Цисткарцинома яєчника”.

7. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в доброякісних та злоякісних пухлинах з епітелію по мікропрепаратам “Папілома шкіри”, “Аденокарцинома шлунка”, “Плоскоклітинний рак шийки матки”.

8. Описувати та характеризувати дизоногенетичну пухлину по макропрепарату “Зріла тератобластома”.

Модуль 2. СПЕЦІАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ:

Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

Описувати та трактувати зміни кісткового мозку по макропрепарату “ Кістковий мозок при анемії”; описувати та трактувати зміни в нирках по макропрепарату “ Позакістковомозкове кровоутворення в нирках при хронічній анемії”; при гемолітичній анемії по макропрепарату “Загальний гемосидероз”.

1. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопічні зміни в печінці при хронічній анемії по мікропрепарату “Жирова дистрофія печінки”.

2. Описувати бластну клітину при лейкозі по електронограмі “Бластна клітина при лейкозі”.

3. Описувати та трактувати зміни у головному мозку при гострому лейкозі по макропрепарату “Петехіальні крововиливи в головний мозок”; описувати та трактувати зміни в небних мигдаликах по макропрепарату “Некротична ангіна при гострому лейкозі”; зміни лімфатичних вузлів по макропрепарату “Лімфовузли при лімфолейкозі”; зміни селезінки по макропрепарату “Спленомегалія при мієлоїдному лейкозі”; зміни лімфатичних вузлів та селезінки по макропрепаратам “Лімфогранулематоз”, “Порфирна селезінка”.

4. Описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в печінці по мікропрепарату “Хронічний мієлоїдний лейкоз”, “Гострий лімфолейкоз”; описувати, трактувати та замальовувати мікроскопичні зміни в лімфатичних вузлах по мікропрепарату “Лімфогранулематоз”.

5. Описувати та трактувати зміни ендотелія по електронограмі “Доліпідна стадія атеросклерозу”.

6. Описувати та трактувати зміни при атеросклерозі по макропрепаратам “Атеросклероз аорти”, “Атеросклероз аорти с аневризмою брюшного відділу”, “Атерокальциноз дуги аорти”, “Атеросклероз судин головного мозку”, “Стенозуючий атеросклероз коронарної артерії серця з тромбозом ії та інфарктом”, “Атеросклероз ниркових артерій”, “Синдром Леріша”, “Гангрена стопи при атеросклерозі судин нижніх кінцівок”; описувати та трактувати зміни в серці по макропрепаратам “Гіпертрофія міокарда”, “Трансмуральний інфаркт міокарда”, “Крупноосередковий кардіосклероз”, “Дрібноосередковий кардіосклероз”, “Хронічна аневризма серця”, “Атеросклеротичний нефросклероз”.

7. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Ліпоїдоз аорти”, “Стенозуючий атеросклероз коронарної артерії”, “Некротична стадія інфаркту міокарда”, “Великоосередковий кардіосклероз”.

8. Описувати та трактувати зміни кардіоміоцитів по електронограмі “Гіпертрофія міокарда”; зміни стінки артеріоли по електронограмі “Спазм артеріоли”.

9. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Крововилив в головний мозок”, “Ішемічний інфаркт головного мозку”, “Постінфарктна кіста головного мозку”, “Концентрична гіпертрофія серця”, “Ексцентрична гіпертрофія серця”, “Первинно-зморщена нирка”.

10. Описувати, трактувати по мікропрепаратам “Артеріолосклеротичний нефросклероз”, “Гіпертрофія міокарда”, “Геморагічний інфаркт головного мозку”.

11. Описувати та трактувати фібріноідні зміни ендокарда при ревматизмі по електронограмі.

12. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Гострий бородавчастий ендокардит”, “Зворотньо-бородавчастий ендокардит”, “Фібропластичний ендокардит”, “Стеноз мітрального клапана”, “Фібринозний перикардит”, “Первинно-зморщена нирка при вовчаковому гломерулонефриті”.

13. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Гострий бородавчастий ендокардит”, “Вовчаковий нефрит”, “Периартеріальний склероз в селезінці при червоному вовчаку”, “Автоімунний паротит при хворобі Шегрена”.

Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

1. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Крововилив в головний мозок”, “Ішемічний інфаркт головного мозку”, “Постінфарктна кіста головного мозку”, “Спинной мозок при розсіяному склерозі”, “Спинний мозок при боковому аміотрофичному склерозі”, “Головний мозок при постреанімаційній енцефалопатії”.

2. Описувати, трактувати в головному та спинному мозку в мікропрепаратах “Ішемічний інсульт головного мозку”, “Геморагічний інсульт головного мозку”, “Кора головного мозку при хворобі Альцгеймера”, “Передні рога спинного мозку при боковому аміотрофічному склерозі”, “Перивенозна деміїлінізації при розсіяному склерозі”, “Селективний некроз нейронів (ішемічна енцефалопатія)”.

3. Описувати та трактувати інтракапіллярний склероз при емфіземі легень по електронограмі.

4. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Крупозна пнєвмонія в стадії сірої гепатизації”, “Бронхопнєвмонія”, “Хроничний бронхіт з бронхоектазами та пнєвмосклерозом”, “Легеневе серце”, “Абсцес легені”, “Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт”, “Емфізема легень”,“Амілоідоз нирок”; “Центральний рак легень”, “Периферійний рак легень”.

5. Описувати, трактувати в легенях по мікропрепаратам “Карніфікація легень”, “Вогнищева пнєвмонія”, “Бронхоектази та пнєвмосклероз”, “Хронічна оструктивна емфізема легень”.

6. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Хронічний атрофичний гастрит”, “Хронічна язва шлунка”, “Хронічна язва шлунка, пенетруюча у підшлункову залозу”, “Хронічна язва шлунка з арозією судини”, “Флегмонозний апендицит”, “Поліпоз шлунка”, “Екзофітний рак шлунка”, “Дифузний рак шлунка”, “Метастаз рака шлунка в печінку”, “Метастази рака шлунка в яєчники (Крукенберговський рак яєчників)”, “Поліпоз товстої кишки”, “Рак сигмоподібної кишки”.

7. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Хронічна язва шлунка в стадії загострення”, “Геморагічна ерозія шлунка”, “Гострий флегмонозний апендицит” “Хронічний атрофичний гастрит з кишковою метаплазією”, “Хелікобактерії при В-гастриті”.

8. Описувати та тракутвати зміни по електронограмі “Гідропічна дистрофія гепатоцита при вірусному гепатіті”.

9. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Токсична дистрофія печінки”, “Дрібновузловий цироз печінки”, “Мускатний цироз печінки”, “Біліарний цироз печінки”, “Варикозне розширення вен стравоходу”, “Хронічний калькульозний холецистіт”, “Геморагічний панкреонекроз”, “Стеатоз печінки”, “Крупновузловий цироз печінки”, “Печінка при механічній жовтяниці”, “Мульцентрічний рак печінки на тлі цирозу”, “Метастази рака в печінці”, “Рак головки підшлункової залози”.

10. Описувати, трактувати в печінці та підшлунковій залозі по мікропрепаратам “Біліарний цироз печінки”, “Токсична дистрофія печінки”, “Гострий вірусний гепатит (біоптат печінки)”, “Хронічний вірусний гепатит з мінімальною активністю (біоптат печінки)”, “Хронічний вірусний гепатит з високою активністю (біоптат печінки)”), “Алкогольний монолобулярний цироз печінки”, “Геморагічний панкреонекроз”, “Хронічний панкреатит”.

1. Описувати та трактувати зміни в органах ендокринної системи по макропрепаратам “Атрофія підшлункової залози при цукровому діабеті”, “Гангрена стопи при цукровому діабеті”, “Скелет при акромегалії”, “Колоїдний зоб”, “Аденома надниркових залоз”, “Кортикостерома”, “Кістка при паратиреоїдній дістрофії”, “Папілярний рак щитоподібної залози”, “Автоімунний тіреоїдит Хашимото”.

2. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Макрофолікулярний колоїдний зоб”, “Інтракапіллярний діабетичний гломерулосклероз”, “Атрофія підшлункової залози при цукровому діабеті”, “Автоімунний тіреоїдит Хашимото”.

3. Описувати та трактувати зміни в електронограмі “Мембранозна нефропатія”.

4. Описувати та трактувати зміни в нирках по макропрепаратам “Післяінфекційний гломерулонефрит”, “Швидкопрогресуючий гломерулонефрит”, “Хронічний гломерулонефрит”, “Хронічний пієлонефрит”, “Амілоїдоз нирок”, “Вторинно-зморщена нирка”, “Гідронефроз”, “Сечо-кам’яна хвороба”, “Полікистоз нирок”.

5. Описувати, трактувати в нирках по мікропрепаратам “Мезангіокапілярний гломерулонефрит”, “Швидкопрогресуючий екстракапілярний гломерулонефрит”, “Амілоїдоз нирок”, “Мембранозна нефропатія”, “Вторинно-зморщена нирка внаслідок хронічного гломерулонефрита”, “Некротичний нефроз”, “Атрофія нирки при гідронефрозі”.

6. Описувати та трактувати зміни в жіночих статевих органах та молочній залозі по макропрепаратам “Псевдоерозія шийки матки (ендоцервікоз)”, “Рак молочної залози”, “Множинна фіброміома матки”, “Рак тіла матки”, “Рак шийкі матки”; описувати та трактувати зміни в чоловічих статевих органах по макропрепаратам “Нодулярна гіперплазія простати та гіпертрофія стінки сечового міхура”, “Рак передміхурової залози”, “Семінома яєчка”.

7. Описувати, трактувати в органах та тканинах по мікропрепаратам “Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію”, “Ендоцервікоз”; описувати, трактувати в чоловічих статевих органах по мікропрепаратам “Хронічний простатит”, “Нодулярна гіперплазія передміхурової залози”, “Аденокарцинома передміхурової залози”.

1. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Міхуровий занос”, “Хоріонепітіліома (метастази в печінку)”, “Паперовий плід”, “Літопедіон”, “Трубна вагітність”, “Післяпологовий ендометрит”.

2. Описувати, трактувати в ораганах при патології вагітності по мікропрепаратам “Залишки аборта”, “Хоріонепітеліома матки”, “Міхуровий занос”, “Плацентарний поліп”.

3. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Краніопагус”, “Торакопагус”, “Ішеопагус”, “Аненцефалія та акранія”, “Циклопія”, “Дефект міжшлункової перегородки серця”, “Полікистоз нирок”, “Подковоподібна нирка”, “Мегалоуретер”, “Хондродисплазія”, “Мозкова грижа”, “Кефалогематома”, “Аноксичне ураження головного мозку новонародженого”, “Ателектаз легень”, “Стафілококова деструкція легень”.

4. Описувати, трактувати в ораганах при патології пре- та перинатального періоду по мікропрепаратам “Хвороба гіалінових мембран”, “Аспіраційна пнєвмонія”, “Бронхолегенева дисплазія”, “Аноксичне ураження головного мозку новонародженого”, “Полікістоз нирок інфантильного типу”, “Легені при муковісцедозі”, “Капілярна гемангіома”, “Зріла тератома”, “Нейробластома”, “Пухлина Вільмса”.

5. Описувати та трактувати зміни в органах при гіпо- та авітамінозах по макропрепаратам “Краніотабес”, “Ребро з рахітичними чітками”, “Довга трубчаста кістка з рахітичними браслетками”, “Крововилив в росткову зону кістки (епіфізеоліз) при скорбуті”.

6. Описувати, трактувати в органах при при гіпо- та авітамінозах по мікропрепаратам “Порушення енхондрального кісткоутворення при рахіті” (декальцинація, фарб. гематоксиліном та еозином), “Кератомаляція рогівки при ксерофтальмії”, “Метаплазія респіраторного епітелію бронхів у багатошаровий плоский при авітамінозі А”, “Гіперкератоз і атрофія шкіри при пелагрі”.

7. Описувати та трактувати зміни в легенях по макропрепаратам “Силікоз легень”, “Силікотуберкульоз легень”, “Антракоз легень”.

8. Описувати, трактувати в легенях по мікропрепаратам “Антракосилікоз легень”, “Силікоз легень”.

Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційних захворювань.

1. Описувати та трактувати зміни по макропрепаратам “Фібринозний коліт при дизентерії”, “Мозковоподібний набряк групових фолікулів тонкої кишки при черевному тифі”, “Язви тонкої кишки при черевному тифі”, “Гіперплазія селезінки при черевному тифі”, “Хронічний поліпозно-виразковий коліт”, “Фолікулярно-виразковий тифліт при дизентирії”.

2. Описувати, трактувати в різноманітних відділах кишечника та інших органах по мікропрепаратам “Мозковоподібний набряк групових фолікулів тонкої кишки при черевному тифі”, “Гіперплазія мезентеріального лімфатичного вузла при черевному тифі”, “Фібринозний коліт при дизентерії”, “Дифтеритично-виразковий коліт при дизентирії”, “Апендицит при ієрсиніозі”.

3. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Геморагічний ліринготрахеобронхіт при грипі”, “Геморагічна пневмонія при грипі”, “Селезінка при висипному тифі”, “Пневмоцистна пневмонія хворого на СНІД”.

4. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Серозно-десквамативна пневмонія”, “Вірусно-бактеріальна пневмонія”, “Висипнотифозний енцефаліт”, “Висипнотифозна екзантема”.

5. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Ларинготрахеобронхит при кору”, “Бронхопневмонія при кору”, “Нома щоки при кору”, “Дифтерія зева”, “Крупозний ларинготрахеобронхіт”, “Серце при дифтерії”, “Некротична ангіна при скарлатині”, “Гнійний лептоменінгіт”, “Геморагічний некротичний висип на шкірі при менінгококцемії”, “Крововилив у надниркову залозу (Синдром Уотерхауса-Фрідеріксена)”, “Гострий гломерулонефрит”.

6. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Дифтерія гортані”, “Перибронхіальна гігантоклітинна пневмонія при кору”, “Паренхиматозний міокардит”, “Гнійний лептоменінгит”, “Некротична ангіна при скарлитині”, “Інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит після перенесеної скарлатини”.

7. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Первинний туберкульозний комплекс (легеневий та кишковий)”, “Загоєний легеневий афект (осередок Гона)”, “Міліарний туберкульоз легень”, “Міліарний туберкульоз нирки”, “Міліарний туберкульоз селезінки”, “Туберкульозний казеозний лімфаденіт”, “Гостра каверна легені”, “Туберкульозна казеозна пневмонія”, “Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень”, “Циротичний туберкульоз легень”, “Туберкулома”, “Туберкульозний лептоменінгит”, “Туберкульозний спондиліт”.

8. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Загоєний легеневий афект (осередок Гона)”, “Міліарний туберкульоз легень”, “Туберкульозний казеозний лімфаденіт”, “ Стінка каверни при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень”, “Туберкульозна казеозна пневмонія”.

9. Описувати та трактувати зміни в органах при вісцеральному та уродженному сифілісі по макропрепаратам “Сифілітичний мезааортит”, “Солітарні гуми печінки”, “Дольчаста печінка при сифілісі”, “Плацента та мацерований плід при ранньому уродженому сифілісі”.

10. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам

11. “Сифілітичний мезоаортит”.

12. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Септичний ендометрит”, “Емболічний гнійний нефрит”, “Поліпозно-виразковий ендокардит”, “Гнійний лептоменінгіт”, “Метастатичні абсцеси мозку”, “Метастатичні абсцеси легень”, “Септична селезінка”, “Виразкові ураження шкіри при хроніосепсисі”, “Шокова нирка”.

13. Описувати, трактувати в органах по мікропрепаратам “Емболічний гнійний нефрит”, “Поліпозно-виразковий ендокардит”, “Септичний ендометрит”, “Інтерстиційний продуктивний міокардит”, “Шокова нирка”, “Гнійний лептоменінгіт”, “Некротичний нефроз”.

14. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Геморагічний лептоменінгіт”, “Карбункул шкіри при сибірці”.

15. Описувати, трактувати в мікропрепараті “Ентерит при холері”.

16. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Однокамерний ехінокок печінки”, “Багатокамерний ехінокок печінки”, “Головний мозок при цистицеркозі”, “Селезінка при малярії”.

17. Описувати, трактувати зміни в мікропрепараті “Стінка камери та елементи ехінокока”.

18. Описувати та трактувати зміни в органах по макропрепаратам “Актиномікоз легень”, “Кандидоз кишечника”.

19. Описувати, трактувати зміни в мікропрепаратах “Актиномікоз легень”, “Актиномікоз ендометрію”, “Кандидоз легень”, “Кандидоз кишечника”.

17. МЕТОДИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

Протягом вивчення дисципліни всі види діяльності студента підлягають контролю, як поточному (на кожному занятті), так і підсумковому (під час контрольних заходів).

Модульний контроль – це діагностика засвоєння студентом матеріалу модулю (залікового кредиту). Семестр закінчується підсумковим модульним контролем.

Початковий контроль здійснюється на першому практичному занятті шляхом використання тестового контролю базисної підготовки студентів.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять, на яких проводиться оцінка знань теоретичного та практичного матеріалу у формі:

· індивідуального усного опитування за теоретичними питаннями, які включені до методичних розробок з відповідних тем;

· тестових завдань;

· розв'язування ситуаційних задач;

· діагностики патологічних процесів чи хвороб на гістопатологічних та макропрепаратах;

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню і включає в себе контроль теоретичних знань, практичних навичок і вмінь. Проводиться в письмовій формі у два етапи:

1. Опис макропрепаратів із аналізом і оцінюванням патологічних процесів чи хвороб.

2. Вирішення тестових завдань у вигляді ситуаційних задач;

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.

Підсумковий контроль засвоєння модулю проводиться на спеціально відведених практичних заняттях після завершення відповідних контролів засвоєння змістових модулів. Згідно робочої навчальної програми з дисципліни на кафедрі проводиться два підсумкових контролі засвоєння модулів.

Заняття модульного контролю включають опис та діагностику мікропрепаратів та макропрепаратів, відповіді на тестові завдання, контрольні запитання та ситуаційні задачі з відповідного розділу предмета.

Проводиться в письмовій формі у два етапи:

1. Перевірка рівня засвоєння практичних вмінь і навичок у формі опису трьох макропрепаратів (для модуля 1), чотирьох препаратів (для модуля 2) із аналізом і оцінюванням патологічних процесів чи хвороб. Цей етап оцінюється в 30 балів (для модуля 1) та 40 балів (для модуля 2) - макропрепарат по 10 балів максимально за кожен з оцінкою за шкалою: «10», «8», «6», «0» з можливістю оцінки в “9”, “7”, “5” балів у разі “коливання оцінки”.

2. Вирішення тестових завдань у вигляді ситуаційних задач. Кожному студенту пропонується 50 тестових завдань (для модуля 1), які оцінюються в 1 бал за кожне, та 80 тестових завдань (для модуля 2), які оцінюються в 0,5 балів за кожне.

Перелік контрольних запитань, гістопатологічних препаратів та макропрепаратів є в методичних вказівках студентам до практичних занять. У заняття модульного контролю включаються також питання з лекційного курсу та тем, які виносяться на самостійну роботу.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Модуль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

18. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА З ДИСЦИПЛІНИ

«ПАТОМОРФОЛОГІЯ»

ОЦІНКА ЗА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ виставляється у балах. Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Модуль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів. Заняття підсумкового модульного контролю включає діагностику гістопатологічних препаратів і макропрепаратів, відповіді на тестові завдання з відповідного розділу предмета.

Проводиться у письмовій формі у два етапи:

1 етап – перевірка рівня засвоєння практичних вмінь і навичок у формі опису трьох макропрепаратів із описом та діагностикою загальнопатологічних процесів (Модуль №1) та хвороби (Модуль №2). Цей етап оцінюється в 30 балів (Модуль №1), чи 40 балів (Модуль №2), а саме - макропрепарат оцінюється по 10 балів максимально за кожен з оцінкою кожного препарату за шкалою:

«10» - студент виставив повний діагноз патологічних процесів (Модуль №1) та хвороби (Модуль №2), дав точний опис всіх наявних у препараті патологічних процесів, надав повну класифікацію хвороби та її ускладнень (Модуль №2); є відповідність між описом та висновком.

«8» - студент допустив непринципові недоліки (не менше двох) при опису патологічних процесів (Модуль №1) чи класифікації хвороби і її ускладнень, за умови що він виставив повний діагноз патологічних процесів, тобто розпізнав всі патологічні процеси та назвав хворобу (Модуль №2); є відповідність між описом та висновком.

«6» - студент не розпізнав хоч би один патологічний процес чи хворобу, допустив недоліки при опису патологічних процесів (Модуль №1), класифікації хвороби чи її ускладнень (Модуль №2); є відповідність між описом та висновком.

«0» - студент не розпізнав більше половини номінацій (патологічні процеси, хвороба) у препараті, допустив грубі помилки при опису патологічних процесів (невідповідність препарату, невідповідність процесу чи хворобі), грубі помилки при класифікації хвороби чи її ускладнень, не дотримався алгоритму опису препаратів. Неамає відповідності між описом та висновком

2 етап – вирішення тестових завдань у вигляді ситуаційних задач (кожному студенту пропонується 50 (Модуль №1) чи 80 тестових завдань (частка оголошеної бази тестових завдань становить не більше 74%, але не менше 52%), які оцінюються в 1 бал за кожне (Модуль №1)) чи 0,5 бала (Модуль №2);

Результати першого та другого етапів об’єднуються простою сумою.

На підсумковому модульному контролі №2 студенти мають можливість за бажанням заробити додаткові бали за участь у І (6 балів) та ІІ етапах (12 балів) Всеукраїнської олімпіади з патологічної анатомії, але загальна сума балів за підсумковий модуль №2 не може перевищувати максимум - 80 балів. До участі у І етапі Всеукраїнської олімпіади з патологічної анатомії допускаються тільки ті студенти, які набрали не менше 64 балів (80% від максимуму) за підсумковий модульний контроль №1. Процедура проведення І етапу Всеукраїнської олімпіади з патологічної анатомії визначається на методичній нараді кафедри кожен навчальний рік окремо не пізніше, ніж за один місяць до початку І етапу олімпіади.

До складання підсумкового контролю засвоєння модуля допускаються ті студенти, яким зараховано всі заняття (практичні заняття та лекції), у т.ч. мають бути здані на позитивну оцінку пропуски занять, складені на позитивну оцінку незараховані заняття з відміткою «незадовільно», а також зараховані заняття, де не передбачена оцінка (розтин трупу, практичні навики). Окрім того, обов’язковою умовою для допуску до останнього підсумкового контролю (№2) є складання тестових завдань з патологічної анатомії не менше, ніж на 80%, на сервері дистанційного навчання Moodle (контролюючий режим – 50 завдань). До підсумкового модуля №2 «Спеціальна патоморфологія» допускаються тільки ті студенти, які позитивно склали підсумковий модуль №1 «Загальні патологічні процеси», оскільки матеріал Модуля №1 є обов’язковою основою засвоєння Модуля №2.

Повторне складання (перескладання) підсумкового модульного контролю здійснюється за графіком перескладання, затверджених проректором з науково-педагогічної роботи та погодженого відповідними деканатами:

· перший раз через 15-20 діб після складання відповідного модуля під час семестру;

· другий раз: під час канікул або впродовж 2-ох додаткових тижнів після закінчення навчального року.

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

З ДИСЦИПЛІНИ "ПАТОМОРФОЛОГІЯ"

Оцінка з патоморфології виставляється лише студентам, яким зарахований модуль з дисципліни.

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради університету до кількості балів, яку студент набрав із дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали (не більше 12 балів) за призове місце на міжнародних олімпіадах та ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, але у жодному разі загальна сума балів за дисципліну не може перевищити 200 балів.

Оцінка за модуль вноситься екзаменатором до «Відомості результатів поточного та підсумкового модульного контролю» (Форма № Н-5.03-2), «Індивідуального навчального плану студента», «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів».

Оцінка з дисципліни вноситься екзаменатором до «Відомості обліку успішності» (Форма № Н-5.03-1), «Журналу обліку відвідувань та успішності студентів», «Індивідуального навчального плану студента» та «Залікової книжки».

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЕСТS та за чотирибальною (традиційною) шкалою

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як у чотирибальну шкалу, так і у шкалу ЕСТS.

Бали шкали ЕСТS у чотирибальну шкалу НЕ КОНВЕРТУЮТЬСЯ і навпаки.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижче наведено у таблиці.

Оцінка за 200-бальною шкалою

Оцінка за чотирибальною шкалою

Від 180 до 200 балів

«5»

Від 150 до 179 балів

«4»

Від 149 до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

«3»

Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

«2»

Примітка Ці критерії також застосовуються при визначенні оцінки за модуль за необхідності.

19. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

19.1 Базова (основна) література

1) Патоморфологія: національний підручник / В.Д.Марковський, В.О.Туманський І.В. Сорокіна та ін., за ред. В.Д.Марковського, В.О.Туманського. — К.: ВСВ «Медицина»,». 2015 — 936с., кольор.вид. ISBN 978-617-505-450-5

2) Кумар В. Основи патології за Роббінсом : пер 10-го англ. вид. : у 2 т. / Віней Кумар, Абдул К. Аббас, Джон К. Астер ; наук. ред. пер. проф.: І. Сорокіна, С. Гичка, І. Давиденко. – К. : ВСВ “Медицина”, 2019 (1-й том), 2020 (2-й том).

19.1 Допоміжна література

1. Основи патології за Роббінсом і Кумаром: пер 11-го англ. вид. /К. Аббас, Джон К. Астер ; наук. ред. пер. проф.: І. Сорокіна, С. Гичка, І. Давиденко. – К. : ВСВ “Медицина”, 2024.

2. Струков А.І., Серов В.В. Патологічна анатомія. - Харків, 1998

3. Іліка В.В . Аналіз макропрепаратів та тестові завдання з патоморфології модуль 1 (частина 1). Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти. Чернівці, БДМУ, 2023. – 150 с.

4. Гарвасюк О.В. Аналіз макропрепаратів та тестові завдання з патоморфології модуль 1 (частина 2). Навчальний посібник. Чернівці: БДМУ; 2023. 150 с. (4,5 авторських аркуша).

5. Давиденко І.С., Тюлєнєва О.А., Курченко І.Ф. Діагностика патологічних процесів на практичних заняттях з патоморфології. Навчальний посібник. – Чернівці: БДМУ. – 2011. – 124 с.

6. Посібник для практичних занять з патоморфології / За ред..А.Ф.Яковцової, В.В.Гаргіна, Н.І.Горголь, О.А.Омельченко. – Харків: ХДМУ, 2008. – 348с.

7. PRETEST. Загальна патологічна анатомія. Навчальний посібник / За ред. В.М.Благодарова, Богомолець К.О. – Київ: НМУ, 2004. – 152 с.

8. Rubin's Pathology : Clinicopathologic Foundations of Medicine, 5th Edition. - Lippincott Williams & Wilkins, 2008. – 1844 p

9. Robbins and Cotran Pathologic Basis of Disease. – Elsevier Inc. - 8-th ed. – 2012. 1504 p.

10. Robbins Review of Pathology – USMLE-style questions.- Sounders Company. – 2014. – 320 p.

11. Cells, Tissues, and Disease: Principles of General Patholog , 2nd Edition. – 2004. - Oxford University Press.- 896p.

12. USMLE' Step 1. Pathology Notes. - Kaplan, Inc., 2022 .- 324 p.

13. Scheider A., Szanto Ph. Pathology Tests. – Lippincott, 2002. – 488 p.

14. Color Atlas of Pathology. - Stuttgart · New York, 2004. – 479 p.

15. Essentials of Autopsy Practice. Current Methods and Modern Trends. - Springer-Verlag London Limited, 2006. – 247p.

16. An Atlas of Tissue Biology and Pathology. - Springer-Verlag/Wien, 2005. – 341p.

19.3 Інформаційні ресурси

1. Підручники та навчально-методичні посібники.

2. Навчальні та методичні матеріали кафедри.

3. Наочні матеріали до практичних занять (таблиці, схеми, алгоритми, стенди, альбоми тощо).

4. Освітній портал ВМНЗ.

5. Офіційний сайт МОЗ України – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua

6. Офіційний сайт ВООЗ – режим доступу: http://www.who.int

20. УКЛАДАЧ ДОВІДНИКА (СИЛАБУСУ) З “Патоморфології”

Давиденко Ігор Святославович — завідувач кафедри патологічної анатомії, доктор медичних наук, професор

Page updated

Report abuse